Дуглас Гофстедтер

Дуглас Гофстедтер
англ. Douglas Richard Hofstadter
Народження	15 лютого 1945(1945-02-15)[…] (79 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Громадянство (підданство)	США
Знання мов	англійська, французька, німецька, італійська, польська, іспанська, нідерландська, російська, путунгуа, мандаринська мова і гінді
Діяльність	письменник, викладач університету, інформатик, фізик
Викладав	Університет Мічигану і Університет Індіани
Член	Американська академія мистецтв і наук
Науковий ступінь	доктор філософії
Alma mater	Стенфордський університет, Орегонський університет (1976), Palo Alto High Schoold і University of Oregon College of Arts and Sciencesd
Визначний твір	Гедель, Ешер, Бах
Батько	Роберт Хофштедтер
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Пулітцерівська премія за нехудожню літературуd (1980) Національна книжкова преміяd CSS Fellowd почесний член Комітету скептичних розслідуваньd Член Американської академії мистецтв і наук Barwise Prized (2011) Професура Альберта Великогоd (2018)
Дуглас Гофстедтер у Вікісховищі

Дуглас Ричард Гофстедтер (англ. Douglas Richard Hofstadter; нар. 15 лютого 1945, Нью-Йорк) — американський фізик та інформатик; син лауреата Нобелівської премії з фізики Роберта Гофстедтера. Здобув всесвітню популярність завдяки книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда», що була опублікована 1979 року, а 1980 року отримала Пулітцерівську премію в категорії «Нехудожня література».

Біографія

Студіював математику в Стенфордському університеті до 1965 року та в Університеті Орегону до 1972 року. В Університеті Орегону 1975 року захистив дисертацію з фізики. Його подальша наукова діяльність пов'язана з Регенсбурзьким університетом, Індіанським університетом в Блумінгтоні, Массачусетським технологічним інститутом та Університетом Мічигану.

Гофстедтер є членом Американської асоціації кібернетики та Товариства когнітивістики. Лауреат премії Товариства Літературних критиків, Пулітцерівської премії та Американської Літературної премії.

Наразі професор Індіанського університету, керівник Центру з вивчення творчих можливостей людського мозку.

Наукові зацікавлення

Головною темою Гофстедтера є питання про природу людського інтелекту, пізнання та самоусвідомлення. До цих фундаментальних питань Гофстедтер підходить з погляду фізики, інформатики, формальної логіки та меншою мірою фізіології. У 1980 роки він був представником наукового напрямку, який покладав великі надії на дослідження в галузі штучного інтелекту. У дослідженнях інтелекту Гофстедтер закликав уникати надмірних спрощень, на його думку, рішення проблем інтелекту лежить через синтез холізму й редукціонізму.

Погляди

Гофстедтер висловлював скепсис щодо широко відомих проєктів та підходів у галузі штучного інтелекту. Наприклад, з приводу поразки Гаррі Каспарова від суперкомп'ютера Deep Blue він сказав, що ця подія є поворотним моментом, але при цьому не має нічого спільного з розвитком у комп'ютерів розуму.

Гофстедтер був як учасником, так і організатором дискусій на тему прогнозів технологічної сингулярності. 1999 року він організував симпозіум при Індіанському університеті, а у квітні 2000 року інший симпозіум при Стенфордському університеті, де став головою експертної групи, що складається з Реймонда Курцвейла, Ганса Моравека, Ральфа Меркле, Білла Джоя та інших. Гофстедтер висловлював сумнів у можливості технологічної сингулярності в близькому майбутньому.

Закон Гофстедтера

Жартівливий рекурсивний закон, який говорить, наскільки складно планувати щось.

Будь-яка справа завжди триває довше, ніж очікується, навіть якщо врахувати закон Гофстедтера.

Згадується в книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда».

Див. також

• Послідовність Гофстедтера

Література

• Ambigrammi: un microcosmo ideale per lo studio della creatività
• Eugene Onegin: A Novel Versification
• Fluid Concepts and Creative Analogies (1995)
• I Am a Strange Loop (2007)
• Le Ton beau de Marot: In Praise of the Music of Language (1997)
• Metamagical Themas (1985)
• Rhapsody on a Theme by Clement Marot. The Grace A. Tanner Lecture in Human Values, 1995.

Посилання

• World Wide GEB — сайт про книгу Гофстедтера «Гедель, Ешер, Бах»
• Стаття Гофстедтера та Френч: Tabletop — мікро-область для вивчення подібності [Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Виступ Гофстедтера на Саміті Сингулярності (англ.) ^{[недоступне посилання]}
• Інтерв'ю Гофстедтера журналу Wired, листопад 1995 р. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)