Дудар Антін Петрович
| Дудар Антін | |
|---|---|
 Поручник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
5 травня 1886.svg){kind=small} Австро-Угорщина:.svg){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії,Тернопільський повіт, с. Великі Бірки. |
| Смерть |
1919 Україна, Бар(тиф) |
| Громадянство |
ЗУНР  |
| Alma Mater | Тернопільська гімназія |
| Військова служба | |
| Приналежність |
ЗУНР |
| Війни / битви |
Перша світова війна Листопадовий Зрив Українсько-польська війна Українсько-радянська війна |
Ду́дар Антін Петрович (5 травня 1886, с. Великі Бірки, нині смт, Тернопільська область — жовтень 1919, м. Бар, Вінницька область) — український правник, військовик. Поручник УГА.
Життєпис[ред. | ред. код]
Антін Петрович Дудар народився 5 травня 1886 року в с. Великі Бірки (нині смт Тернопільського району Тернопільської області, Україна) в селянсько-міщанській сім'ї.
У рідному селі навчався в початковій школі, яку успішно закінчив 1898 року.[1] В тому ж році продовжив навчання в «І-й цісарсько-королівсьскій вищій гімназії Франца-Йосифа» (згодом Тернопільська українська гімназія) де з жовтня 1898 відкрився набір у перші класи з «руським викладовим язиком» — українською мовою. В 1912 закінчив правничий факультет Львівського університету.[2]
Відбувши правничу практику, працював помічником адвоката в Теребовлі. Під час Першої світової війни воював у австрійській армії. Потрапив до російського полону, звідки втік з групою українських старшин у січні 1917[3]. В листопаді 1918 року добровільно зголосився до УГА. Під час Листопадового Зриву командант залізничного двірця (вокзалу) в Тернополі[4][5], згодом поручник УГА, старшина Запасного Коша в Тернополі, а потім — командант сотні Восьмої (Галицької) бригади УГА.
Помер у жовтні 1919 р. від епідемічного висипного тифу в «чотирикутнику смерті» в м. Барі Вінницької області.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мацелюх Р., Побер Б., Ханас В. Великі Бірки: З глибини віків до наших днів. — Тернопіль: Лілея, 2005. — С. 67.
- ↑ Гуцал П. З.Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю: Біографічний довідник. — Тернопіль, 2008. — С. 53.
- ↑ [1] [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] Г. Лучанко. Тернопільці на оборону Києва. // «Вісті Комбатанта», 1970. — № 2.
- ↑ Дуда І. Тернопіль 1914—1920. // Тернопілля 95. Регіональний річник. — Тернопіль: Збруч, 1995. — С. 26.
- ↑ Лазарович М. Друга столиця ЗУНР [Архівовано 15 вересня 2012 у Wayback Machine.] // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2010. — Ч. 63.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ханас В. Дудар Антін // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 542. — ISBN 966-528-197-6.
|
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
