Дудін Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Іванович Дудін
Народився 6 вересня 1906(1906-09-06)
місто Катеринослав (Дніпро)
Помер 2 серпня 1976(1976-08-02) (69 років)
Москва
Громадянство  УРСР
Діяльність державний діяч, політик
Посада Постійний представник Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР.
Партія КПУ
Нагороди Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Юрій Іванович Дудін (нар. 6 вересня 1906(19060906), місто Катеринослав, тепер місто Дніпро — 2 серпня 1976, місто Москва) — український радянський партійний і державний діяч. Постійний представник Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР. Депутат Верховної Ради Української РСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР по Роменському виборчому округу 4—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1919 році в місті Ромни учнем токаря, токарем Роменського машинобудівного заводу. У 1922 році вступив до комсомолу.

У 1924—1926 роках — завідувач економічного відділу Роменського окружного комітету ЛКСМУ; 1-й секретар Синівського районного комітету ЛКСМУ на Сумщині.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1926—1929 роках — на кооперативній роботі в Роменській райспоживспілці. У 1929—1930 роках — старший інспектор Роменської окружної контрольної комісії і робітничо-селянської інспекції.

У 1930—1934 роках — студент Київського агроекономічного інституту.

У 1934—1937 роках — заступник секретаря Коростенського районного комітету КП(б)У Київської області; секретар Радомишльського районного комітету КП(б)У Київської області; завідувач сектору та завідувач відділу шкіл і науки Київського обласного комітету КП(б)У.

У 1937—1939 роках — директор Білоцерківського сільськогосподарського інституту Київської області.

У 1939—1940 роках — на політичній роботі в Червоній армії.

У 1941—1946 роках — заступник директора, директор Московського харчового комбінату; начальник сільськогосподарського відділу Народного комісаріату харчової промисловості СРСР; начальник Головного управління навчальних закладів Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

У жовтні (затв.) — 21 листопада 1946 року — заступник міністра харчової промисловості Української РСР із загальних питань.

21 листопада 1946 — 23 грудня 1949 року — міністр харчової промисловості Української РСР.

У 1949—1953 роках — 1-й заступник міністра м'ясної і молочної (харчової) промисловості СРСР.

У 1953 — березні 1976 року — постійний представник Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР.

З березня 1976 року — персональний пенсіонер союзного значення. Похований на Новодівочому кладовищі міста Москви.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кипнис С. Е. Новодевий мемориал. М.,1995

Посилання[ред. | ред. код]