Дукат (монета)
Дукат (від італ. ducatus — останнього слова монетної легенди) — золота монета, вперше відкарбована 1284 р. у Венеції дожем Дж. Долуоло. Назва дукат перейшла на всі інші золоті монети, карбовані за венеціанською стопою.[1]
Починаючи з другої чверті XIV ст., дукати карбувались в Угорщині, Австрії, Польщі. На українських землях дукати отримали назви «венеційські», «угорські», «цісарські».[1]
Зміст |
Початок карбування дуката [ред.]
Не зважаючи на те, що дукатом прийнято називати високопробну золоту монету, спершу дукати виготовлялись зі срібла.
Перший дукат (дукал) був випущений у Сицилії в 1140 році. На монеті був зображений Христос, а легенда мовила SIT TIBI CHRISTE DATUS, QUEM TU REGIS ISTE DUCATUS («Це герцогство, яким ти керуєш, тобі, Христос, присвячується»). Від останнього слова легенди походить побутова назва монети — дукат.
В 1202 році у Венеції почали карбувати срібний дукат — гроссо («матапан») із зображенням на аверсі Христа на троні, на реверсі — дож, який приймає з рук Сятого Марка стяг.
Нарешті, в 1284 році у Венеції була випущена золота монета, що копіювала за вагою флорентійськи флорин, але мала оригінальний зовнішній вигляд.
На аверсі був зображений Христос в мандорлі (від італ. mandorla — міндалина, в християнському мистецтві — овальный німб, що окреслює фігуру Христа), на реверсі — дож, який стоїть на колінах і приймає з рук святого Марка стяг. Кругова легенда повторювала легенду на срібному дукаті: SIT TIBI CHRISTE DATUS, QUEM TU REGIS ISTE DUCATUS.
Дукат важив 3,5 г і карбувався з майже чистого золота (986-а проба).
Вага та якість дуката зберігались незмінними на протязі більш як 700 років.
Розповсюдження дуката [ред.]
У Венеції дукат чеканився аж до падіння Республіки в 1797 році. Завдяки стабільній вазі та якості монети, вона зазнала широкого розповсюдження. Дукат випускали ледве не всі європейські держави.
В Італії, окрім Венеції, дукат чеканили в Римі, Генуї, Мілані.
Дукат випускали в Священній Римській імперії германської нації, Нідерландах, Речі Посполитій, Іспанії (для своїх володінь, включаючи Фландрію, Королівство Обох Сицилій і Америку), Данії, Швеції, Франції (для своїх італійських володінь), Шотландії (перша чеканка в 1539 році; випускали також монети третина дуката та дві третини дуката), Швейцарії і Ліхтенштейні, Росії, пізніше — в Румунії, Сербії, Югославії, Чехословаччині, на сході — в Константинополі.
З часом дукат витіснив флорин в якості еталонної золотої монети Європи.
Відомо три основні типи дуката:
- угорський (чеканився з 1325 року) — на монеті був зображений Святий Ласло;
- німецький (вперше випущений в Імперії в 1511 році, в 1559 році прийнятий за основну золоту монету Імперії) — із зображенням правителя;
- нідерландський (перший випуск — 1487 рік) — з 1586 року, коли дукат став основною золотою монетою Об'єднаних провінцій, на ній стали зображати воїна, який стоїть тримаючи пучок стріл в руці.
Випускали монети від 1/32 дуката до крупних монет в 100 дукатів.
Монету в 1/32 дуката в XVIII столітті випускали Нюрнберг і Регенсбург — це так званий «чечевичний дукат» вагою 0,1 г.
Дукат в Польщі і Речі Посполитій [ред.]
В Польщі перший дукат був випущений в 1320 році, але згодом більш ніж 200 років в обігу були дукати іноземної чеканки.
В 1528 році король Сигизмунд I Старий знов випустив золотий дукат.
З того часу дукати в Польщі, а згодом в Речі Посполитій випускали регулярно.
Останній золотий дукат — копія «нідерландського» — був вибитий в Польщі в 1831 році, під час повстання.
Дукат в Російській імперії [ред.]
З XV століття угорські дукати широко використовувались в обігу в Росії. В результаті словом «угорський» почали називати будь-яку золоту монету з вагою дуката, навіть якщо вона чеканилась в самій Росії.
В 1701 році Петро I випустив аналог дуката — червонець.
Цікаво, що в Росії в 1768—1868 роках у великій кількості випускали імітацію нідерландському (утрехтському) дукату. Ця монета не є фальшивою, так як цілком копіювала нідерландський дукат по вмісту та якості золота. Коли в Нідерландах тимчасово призупинили чеканку дуката (в 1849-72 годах), російський «дукат» стали випускати з останньою легальною датою — 1849.
В офіційному діловодстві в Санкт-Петербурзі російський дукат називали «відомою монетою», «червонною» монетою («червонцем»), «золотим». Дукат використовували не лише в міжнародній торгівлі, але і в обігу всередині держави. Курс дуката в 1840 році був визначений в 2 рублі 93 і 1/3 копійки сріблом.
В російському обігу дукат називали «лобанчик», «арапчик», «пучковий». Перша назва була пов'язана з тим, що на аверсі воїн нагадував «залобаненного» (з «забритим» лобом) рекрута, друга — тим, що воїн виглядав «арапом», трета назва пов'язана з пучком стріл в руці воїна.
В результаті міжнародного інцидента в 1868 році чеканка «нідерландського» дуката в Росії була зупинена.
Сучасні дукати [ред.]
,_1915_(Nachpr%C3%A4gung).JPG)
Германські державаи випускали дукати аж до створення Германської імперії (1871).
Австро-Угорщина карбувала дукат аж до 1914 року. В 1920-36 роках Австрія карбувала золоті монети 1 і 4 дуката з датою «1915». Після Другої світової війни згідно з федеральним законом від січня 1951 року й червня 1964 року Австрія відновила випуск золотих монет цінністю в 1 і 4 дуката з датою «1915».
В 1923-39 і 1978-82 роках золоті монети в 1, 2, 5 і 10 дукатів чеканила Чехословаччина на монетному дворі в Кремниці.
У наш час випуск золотих дукатів продовжують Австрія і Нідерланди.
