Дум-метал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дум-метал
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Популярність Світова
Піджанри
дум-дез-метал, традиційний дум-метал, похоронний дум-метал, готичний дум-метал, дрон-дум-метал, блек-дум-метал, стоунер-дум-метал, сладж-дум-метал
Споріднені жанри
треш-метал, спід-метал
Регіональні сцени
Велика Британія Велика Британія

Дум-метал (англ. Doom metal від англ. doom - фатум, загибель) - різновид важкого металу, що виник у середині 1980-х років. Засновниками дум-металу вважається британський гурт Black Sabbath, а його твори "Black Sabbath" i "Into the Void" вважаються першими цього ґатунку. До інших представників класичного дум-металу відносять Trouble, Saint Vitus, Candlemass, Pentagram і Witchfinder General, а першим класичним альбомом вважається Epicus Doomicus Metallicus гурту Candlemass.

Історія Дум металу[ред.ред. код]

Історія Дум металу налічує кілька періодів, які умовно можна розділити на три частини: зародження стилю (70-ті), пік активності (80-ті), зародження нового стилю— doom/death, який деколи називають "другою хвилею думу" (90-ті).

Характеристика[ред.ред. код]

Дум-метал характеризується важким і досить монотонним звучанням, часто психоделічним вокалом, домінують помірні та повільні темпи. Інструментальний склад включає бас-гітари, гітари, що грають рифи у низькому регістрі та ударні інструменти. Вокал традиційного дум-металу - чистий, проте пізніше під впливом дез-металу та блек-металу дум-металеві гурти вокалісти звертаються до властивого цьому напрямкам ґроулу. Тексти творів порушують теми депресії і меланхолії.

Відгалуження[ред.ред. код]

У процесі свого розвитку, дум-метал утворив декілька течій:

Дез-дум (англ. Death doom, від англ. death - смерть) неквапливий і депресивний стиль метала, що вийшов з death metal і витерпить помітні зміни. Основні атрибути - гроулінг-вокал і жорстка ритм-секція (тобто ударні + бас), проте, в цілому відрізняється від groove-основи традиційного дума. Темп зазвичай - низький і середній. Гітари налаштовані низько, ритм-гітара звичайно грає жорсткі акорди, лідер-гітара - тягучі соло-партії. Також музиканти в даному піджанрі часто використовують акустичну гітару (вірніше, чисто електричну). Типові представники: Novembers Doom, Black Sun Aeon, Winter, Disembowelment, ранні Paradise Lost, Tiamat, My Dying Bride, Anathema (до альбому «Eternity»), ранній Amorphis, Swallow the Sun, Mourning Beloveth, Saturnus, Paramaecium, Draconian (у основному на альбомі Arcane Rain Fell). Цей підвид дуже неоднорідний і які відносять до нього виконавці можуть звучати зовсім по-різному. Приміром, вищеназвані Swallow The Sun роблять упор на поєднання тяжкості і мелодики, Mourning Beloveth - на монотонність і жорстке звучання, а Saturnus - на атмосферність.

Мелодік дум також Мелодік дез\дум (англ. Melodic doom, Melodic death\doom, від англ. melodic - мелодійний) піджанр дум-металу, що відрізняється вираженою мелодійністю (поєднання Melodic death metal та Doom metal). Типовий послідовник дез\думу з усіма запозиченими елементами від цього стилю. Представники цього стилю: Amber Tears, Wine From Tears

Фу́нерал дум (англ. Funeral doom, від англ. funeral - похоронний) групи, які грають у стилі фунерал дум, взяли повільний темп з дум / дез металу і сповільнили його ще сильніше; основний акцент робиться на атмосфері відчаю, спустошеності, горя, нещастя, глибокій депресії і зосередженої скорботи. Цей стиль можна розглядати як певний відхід від дез / дум за допомогою уповільнення і нерідко з впровадженням елементів ембіенту, а також низьконастроєнних гітар та елементами органу. У результаті виходить спотворене і дуже похмуре звучання, але, в той же час, часто фантастичне, мрійливе. Вокал зазвичай використовується гроульний, але найчастіше він є тільки фоновим, відіграє роль у створенні атмосфери, дуже низький, і в значній мірі використовується як додаткова текстура в музиці. Зустрічаються і групи з чистим вокалом, наприклад норвежці Fallen з низьким, як би церковним чоловічим басом, або навіть з жіночим вокалом (ранній Funeral, Totem). Першовідкривачами стилю є Thergothon, а пізніше також Skepticism. Сучасні представники стилю - Mournful Congregation, Shape of Despair, Until Death Overtakes Me, Ahab, Pantheist, Monolithe, Esoteric, Evoken, Hierophant, Stabat Mater, Rigor Sardonicous, Catacombs, Colosseum, Longing for Dawn, Worship, Tyranny, EA, Remembrance, Comatose Vigil. А так само нові: Wijlen Wij і Until My Funerals Began (з дуже атмосферним, загробним і похоронним звучанням, характерним для цього стилю).

Дрон дум або Дрон метал (англ. Drone doom, Drone metal, від англ. drone - гудіння) - повільний і екстремальний послідовник традиційного дум-металу. Цей стиль навіть більш мінімалістичний і важкодоступний для розуміння, ніж фунерал дум. У цій музиці також відчувається вплив оригінаторів дума Black Sabbath, але багато сучасних дроун-дум груп доповнюють свою музику такими стилями як Noise і Ambient. Композиції, як правило, створюються завдяки своєрідному «гудінню» (drone), зниженням дісторшн-гітар і баса, нерідко із сильною реверберацією всієї музики та інколи з чистими (мелодійними) мотивами.

Композиції в стилі дрон-дум звичайно довгі - типовий трек триває від десяти до тридцяти хвилин, а деякі альбоми складаються взагалі з єдиного трека. Вокал і навіть ударні часто відсутні, і музиці не вистачає ритму в звичайному розумінні. Як і Фунерал-дум, музика в стилі drone doom висловлює відчай і спустошеність, хоча апокаліптичні і таємничі теми теж нерідкі.

Новатора Стівена О'Мейллі, на якого сильний вплив справила група Earth і який був залучений в такі плідні проекти як Burning Witch і Sunn O))), можна з упевненістю назвати творцем drone doom як певного підстилю. Група Sunn O))) та їх попередниця Earth вважаються двома найбільш значущими групами в цьому стилі. Іншими типовими прикладами дрон дума є, Boris, Nadja і Black Boned Angel.

Блек-дум або Блекнед дум (англ. Black doom, Blackened doom, від англ. black - чорний) цей стиль, що поєднує елементи блек-металу і дум-металу. Зазвичай вокалом є скримінг і шрайк, а гітари перевантажені дісторшном, що характерно для блека. Але також характерний повільний темп і дисонанс, що відмінною для дум-металу. Лірика охоплює теми природи, нігілізму, депресії. Найвідомішими складовими цього постіля є ранні Dolorian і рання Katatonia. Типові представники: Forgotten Tomb, Barathrum, Bethlehem, Woods of Ypres, Nortt і Gallhammer. У якійсь мірі до цього напрямку можна віднести російськомовну Black Metal команду Крамола.

Авангард дум або Експеріментал дум (англ. Avant-Garde doom - Experimental doom, від англ. avant-Garde - experimental - авангард - експериментальний) до цього стилю зараховують невизначених за стилем, незвичайні і унікальні doom групи з деякими домішками артистизму. Гарним прикладом є Esoteric і Unholy. Авангард-думом можна також назвати групи, що не мають за всіма ознаками пряме відношення до дум-металу, але грають музику з деякими елементами або під впливом думу: In The Woods (альбом Omnio), Neurosis, Jesu, Isis і Cult of Luna.

Епік дум або Сімфонік дум (англ. Epic doom - Symphonic doom, від англ. epic - symphonic - епічний - симфонічний) являє собою піджанр дум-металу, що характеризується насамперед чистим вокалом, оперним і хоральним співом. У ліриці спостерігається сильний вплив середньовіччя або фентезі. Однак відрізнити епік дум-метал від традиційного дума буває вельми складно. Його зразки можна почути у Candlemass, Solitude Aeturnus, Solstice, Isole і Doomsword.

Прото-дум ,Традишнел дум, Олд-скул дум, Тру дум або Класік дум (англ. Proto-doom ,Traditional doom, Old school doom, True doom або Classic doom, від англ. proto , traditional, old school, true, classic - прото ,традиційний, старої школи, справжній, класичний) дум-метал в первозданному вигляді - це музика, яка сформувалася до середини '80-х, під впливом ранньої творчості таких похмурих і неквапливих хард-рокерів попереднього десятиліття як Black Sabbath, Bedemon і Pentagram, але має у своїй основі вже тяжкість і жорсткість цього стилю. Найпомітнішими першопрохідцями цього жанру вважаються Saint Vitus і Candlemass, хоча в ті роки існувало чимало й інших талановитих і впливових дум-груп (Trouble існує досі, The Obsessed, Pagan Altar і т. д.), на жаль не набули такого широкого популярності... Класичний дум-метал відрізняється специфічної технікою виконання і звучанням, які називали “groove” - тобто, спадщиною монотонного і в'язкого хард-року '70-х а-ля Black Sabbath. Це ритмічний малюнок, грубі, часом атональної рифи, окремі елементи блюз-року, потужний, «заколисувальний» бас і навіть віяння психоделії. Деякі групи класичної школи дум-металу воліють час від часу «розбавляти» повільність і в'язкість у звучанні динамічними, характерними для рок'н'ролл, вставками - проте це зовсім не обов'язковий елемент подібної музики. Велика частина представників традиційного дума воліє чистий вокал (мабуть, віддаючи належне великому Оззі Осборну), серед тих же класиків можна зустріти більш хрипкий і грубий спів (Saint Vitus, Dream Death і більш молоді - Cathedral). Атмосфера в музиці класичних дум-виконавців дуже різноманітна - від холодної, епічної скорботи до розпачу і люті. Звичайно, на відміну від того ж стонер-року, музика дум не виражає позитивних емоцій. Сьогодні, як і раніше, традиційний дум-метал далекий від популярності, але це не заважає йому залишатися однією з актуальних і впливових сил андерграунду. Найвидатніші представники: Candlemass, Reverend Bizarre, Saint Vitus, Count Raven, Solitude Aeturnus, Skone, Krux і Warhorse.

Атмосферік дум (англ. Atmospheric doom, від англ. atmospheric - атмосферний) являє собою піджанр дум-металу, що виник з дез\думу та епік думу. Головним елементом є: глибока депресія, відчай, печаль, гроулінг-вокал або чистий вокал (іноді перехід від гроулінг-вокалу до чистого вокалу або навпавки), смичкові і клавішні інструменти, здатність створювати в уяві слухача глибокі складні образи, ілюзії неіснуючих світів і події що відбуваються в них (іноді з елементами Ambient). У ліриці вплив середньовіччя, міфів, легенд або фентезі. Типовий представник: Forest of Shadows

Сладж дум, Сладж метал іноді Думкор (англ. Sludge doom, Sludge metal, Doomcore, від англ. sludge, doomcore - густий бруд, думкор) з'явився в Америці, на початку '90-х, з такими групами як Grief, Crowbar і Eyehategod. Це андерграундних і, як правило, немелодійний стиль важкої музики, народжена на стику традиційного дума і хардкору. Більшість сладж-думерів робить ставку на брудно-які звучать, тягучі і багато разів повторюються гітарні рифи, з потужним, інколи навіть «перевантаженим» басом - це так звана «звукова стіна», доведена до високої щільності «думового» groove. Від хардкору вони запозичують деяку різкість у звучанні (а іноді це і прояви цього хардкорового драйву) і грубий, «хворий» вокал. Попри те, що багато сладж груп використовують імідж «бухло-і-трава» (як у стоунер-металі), їм не властивий Стонер-рокерський позитивний погляд на життя, і в ліриці головними темами є страждання, ненависть і нігілізм.

Стонер дум, Псіходелік дум також Стонер метал (англ. Stoner doom, Psychedelic doom, Stoner metal, від англ. stoner, psychedelic - кам`яний, психоделічний, також stone - це сленгове "гашиш") різновид дум-металу, який включає багато психоделічних елементів, різною мірою. Стонер-дум відрізняється важким і глибоким басом і істотно використовує гітарні ефекти, такі як фейзер або фленджер. Стонер-дум, може розглядатися як більш важка і повільна форма Стоунер-року, але ці два стилі виникли майже одночасно. Він виник приблизно на початку-середині 1990-х років. Представники стоунер-думу: Kyuss, Sleep, Acid King, Electric Wizard і Sons of Otis.

Готік дум, Готік метал, Гот метал або Пост-дез\дум (англ. Gothic doom, Gothic metal, Goth metal, Post-death\doom, від англ. gothic - готичний) досить молодий і умовний термін, оскільки більшість груп, чию творчість характеризують даними словосполученням, грає в широкому музичному діапазоні і, найчастіше, не мають нічого спільного з типовим дум-металом, з властивою йому тяжкістю та фаталізмом .... До готичного думу зазвичай відносять метал-групи, які виконують неспішну і мелодійну музику з романтично-сумною атмосферою. Нерідко в такій музиці можна почути жіночий «ангельський» вокал, чоловічої «скорботний» рик, смичкові і клавішні інструменти ... Gothic Doom групи можуть виходити за рамки важкої музики, віддаляючись навіть до таких жанрів як Gothic Rock, Dark Wave і Alternative ... Одне з більш «важких» дітищ Gothic Doom (але має вже слабкі зв'язки з Death / Doom) - «the beauty and the beast» («красуня і чудовисько»). Першопрохідцями цього жанру вважаються норвежці Theater Of Tragedy, гармонійно поєднували ніжний жіночий голос і чоловіче гарчання - це, в більшості випадків, проміжний етап між Death / Doom і важкої готичної музикою. Своєрідний «Post-Death/Doom». Це неспішна, відносно легка і більш-менш прийнятний метал-музика з частим використанням таких «неметалічних» інструментів як: роялі, скрипки, синтезатори та інше ... Використання жіночого вокалу теж нерідко зустрічається у більшості представників Gothic Doom. В атмосфері цієї музики присутні властиві для готики романтичні і «декадентні» (тобто естетика розпаду) настрої. До думової субкультури відносять досить умовно, мабуть лише через загальну неквапливість та залишкові елементів Death / Doom (гроулінг, жорсткі гітари і т.д.).

Пост-дум (англ. Post-doom, від англ. post - пост) характеризується ускладненням структури композицій, поліфонічним звучанням, еклектичністю, додаванням елементів класичної музики, джазу, авангарду, індастріалу та електронної музики. Партії всіх інструментів набагато різноманітніші, ніж у традиційному дум-металі, побудова композицій складніша (тематика пісень від традиційного думу та індустріального металу).

Індустріал дум (англ. Industrial doom, від англ. industrial - індустріальний) термін, що позначає злиття Death/Doom (як правило) з індастріалом (Industrial), що зустрічається вкрай рідко. В результаті злиття двох жанрів - індастріалу і дум-металу. Для обговорюваного напрямку характерне використання рифів з дум-металу, «індустріального» синтезатора, сильно спотвореного звуку гітар і «жорстких» вокалів (втім, в окремих випадках зустрічається чисте звучання). Іноді в цьому жанрі можна спостерігати використання окремих елементів з нью-метала і пост-панку. Тематика пісень депресія і меланхолія (успадкована від дум-металу і піонерів жанру), жахіття і смерть (іноді з деякими елементами чорного гумору) з додаванням психоделічних елементів. Виконавцям індастріалу властива тяга до епатажу.

Прогресів дум або Технікал дум (англ. Progressive doom, Technical doom, від англ. progressive, technical - прогресивний, технічний) цей жанр грунтується на прогресивному металі і включає в себе комплексні композиційні структури, химерні музичні розміри і інтригуючу техніку гри на музичних інструментах. Найвищий рівень професіоналізму музикантів часто комбінується з ліричним у формі концептуальних епічних текстів, результатом яких є досить довгі пісні та концептуальні альбоми. Тобто поєднання дум-металу і прогресивного-металу (тематика пісень депресія і меланхолія успадкована від думу) іноді з домішками дез\думу.

Найвідоміші виконавці дум-металу[ред.ред. код]

В Україні[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.