Дюни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дюни на о-ві Зюльт, Північне море.

Дю́ни (однина: Дю́на — (нім. Düne, англ. dune) — пагорб навіяного вітром піску. Звичайно термін «Дюна» застосовується до всіх піщаних сукупчень незалежно від зонально-кліматичних умов. На відміну від розповсюджених у пустелях барханів, у дюни (в цьому розумінні) випуклу форму мають не пологі, а круті схили, і «хвости» розташовані з заду дюни, по навітреній стороні. Пологий схил повернутий назустріч вітру і має кут нахилу 8-20°, навітряний схил наближається до кута натурального нахилу сухого (32-33°) або зволоженого (до 40°) піску. Висота дюни від 5 до 30 м і більше.

Дюна в Намібії

На Куршській косі Балтійського моряЛитві) відома дюна висотою 58 м; в Ландах, на узбережжі Біскайської затоки (Франція), — 97 м. Дюни можуть переміщатися у напрямку переважаючого вітру зі швикістю до 10 м на рік, в залежності від маси піску і швидкості вітру.

Схема дюни

Серповидні дюни — дюни, у формі півмісяця, як правило, ширші, ніж довші. Ці дюни набувають форму під впливом вітрів, які дують послідовно з одного напрямку, і вони також відомі як бархани, або поперечні дюни. Деякі типи серповидний дюн по пустельній поверхні рухаюься більш швидкими темпами, ніж будь-який інший тип дюн. Група дюн перемістилася на більш ніж 100 метрів за рік у період між 1954 і 1959 роках у провінції Нінся Китаю, аналогічні швидкості були зафіксовані у Західній пустелі Єгипту. Найбільшими серповидними дюнами на Землі, з середньою шириною гребеня більше 3 кілометрів, в пустелі Такла-Макан в Китаї.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Дюни на Балтийському узбережжі в Паланзі, Литва