Дюрандаль
Дюрандаль (фр. Durandal) - меч Роланда, персонажа численних середньовічних легенд і літературних творів, включаючи «Пісню про Роланда».
Викований ковалем Галаном (вар. - ковалем Мадельгером з Регенсбурга, Муніфіканом). Вручений Карлом Великим своєму лицареві після складення ним присяги. Викований з того самого заліза, що й меч короля Жуаєз ("радісний").
У руків'ї меча зберігалися мощі (кров св. Василя, нетлінний зуб св. Петра, волос Діонісія Паризького, клапоть від ризи Діви Марії)[1].
Припускають, що назва меча походить або від прикметника "dur" - "твердий", або від дієслова "durer" - "бути міцним, стійким, тривалим" [2]. За іншою версією, назва меча — арабського походження.[3]
Зміст |
Меч у «Пісні про Роланда» [ред.]
Вмираючи, Роланд хоче знищити його, щоб меч не дістався ворогам.
- Пора нам, Дюрандалю, з тобою попрощатись.
- Для мене ти вже більше не придатний.
- З тобою недругів ми багатьох побили,
- З тобою землі ми великі підкорили.
Він б'є ним об скелю, але лезо навіть не щербиться.
«Пісня про Роланда» не дає відповіді, що трапилося з Дюрандалем далі. «Карлусмагнуссага», що спирається, ймовірно, на незбережені французькі джерела, розповідається про те, що Карл посилає 5 лицарів вийняти меч з рук загиблого, але їхні зусилля виявляються безрезультатними. Нарешті, імператор проголошує молитву, й рука Роланда розтискається. Карл кидає неушкоджений меч Роланда в озеро, але забирає собі руків'я зі святими мощами.
У французькій мові Дюрандаль - жіночого роду. До меча, як до коханої, звернена щира прихильність і любов лицаря. Сцена його прощання з мечем вважається однією з найбільш зворушливих в літературі.
«Пісня про Аспремон» [ред.]
У поемі «Пісня про Аспремон» (XII століття) Роланд здобуває Дюрандаль в бою із сарацином Хельмонтом.
Меч у «Несамовитому Роланді» Аріосто [ред.]
Лудовіко Аріосто називає меч Роланда Дуріндана (Durindana, Durindan), і пише про те, що меч раніше належав Гекторові. Роланду його дав чарівник Магріус. Вважається, що цей меч дотепер зберігається в Рокамадурі, Франція (Rocamadour).
У комп'ютерних іграх та літературі фентезі [ред.]
- У трилогії комп'ютерних ігор Marathon (Macintosh, 1994-96) ім'я Дюрандаль має антагоніст головного героя, один з трьох штучних інтелектів, які керують планетоїдом Marathon. У першій частині гри є прямі відсилання на «Пісню про Роланда», зроблені самим Дюрандалем у властивій йому саркастичній манері.
- У комп'ютерній грі Завтра Війна (реліз 27 жовтня 2006 року), створеної за мотивами однойменної трилогії А. Зорича, Дюрандалем називається новітній аерокосмічний винищувач, на якому вперше вдалося змонтувати компактний генератор захисного поля.
- У комп'ютерній грі Final Fantasy XII Дюрандаль має найбільшу атакуючу силу серед одноручних мечів.
- Назву "Дюрандаль" носить модель автомата у фантастичній повісті "Правила гри без правил" Едуарда Геворкяна.
Примітки [ред.]
На початку 1970-х років французською фірмою Matra SA в співпраці з фірмою SAMP була розроблена бетонобійна бомба Durandal (у США - BLU-107/B).
- ↑ Див. цитату:
- О Дюрандале! Ти краса й святиня!
- Ховаєш в золотій ти рукояті
- Нетлінні мощі: зуб Петра й священну
- Василія святого кров, волосся
- Дениса пресвятого і уривок
- З одежі Пріснодіви!
- ↑ . htm # 048 Примітки до «Пісні про Роланда»
- ↑ Версія Альваро Гальмеса де Фуентеса (ісп. Álvaro Galmés de Fuentes).
Джерела та література [ред.]
- Пісня про Роланда / Переклад Вадима та Нінелі Пащенків. — К.: Либідь, 2003.
- Álvaro Galmés de Fuentes: Les nums d'Almace et cels de Durendal" (Chanson de Roland, v. 2143) : probable origen árabe del nombre de las dos famosas espadas, Madrid: Cátedra-Seminario Menéndez Pidal Gredos, 1972. (Про можливе арабське походження назви меча Дюрандаль)
