Дятлів Петро Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дятлів Петро Юрійович
Народився 13 лютого 1883(1883-02-13)
Стародуб, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 3 листопада 1937(1937-11-03) (54 роки)
Сандармох, Повенецьке міське поселенняd, Медвеж'єгорський районd, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання Сандармох
Діяльність перекладач, редактор, публіцист
Alma mater Віденський університет
Заклад Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова
Партія Революційна українська партія, Комуністична партія Австрії, КПСГ, Комуністична партія Німеччини і Комуністична партія Чехословаччини
Петро Дятлів.

Петро́ Ю́рійович Дя́тлов (або Дя́тлів, як він писав у автобіографії та підписувався в документах; *13 лютого 1883, м. Стародуб, Чернігівська губернія — †3 листопада 1937, ур.Сандармох, Республіка Карелія) — український політичний діяч, революціонер, перекладач, редактор і публіцист.

Жертва сталінського терору.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився у м. Стародуб Чернігівської губернії у сім'ї нащадкових ремісників. Закінчив Ніжинську гімназію. Вчився у Московському університеті, Петербурзькому політехнікумі, але не закінчив їх — відрахований як неблагонадійний. Дотримуватися лівих поглядів, вступив до товариства «Громада», а згодом до Революційної української партії та її наступниці УСДРП. Висланий царським урядом за межі Російської імперії.

Закінчив Віденський університет та здобув вищу технічну освіту в Празі.

Під час Першої світової війни співпрацював із Союзом визволення України.

Після подій жовтня 1917 в Петербурзі — працівник дипломатичного представництва радянської влади у Берліні. З липня 1924 працював у Празі. З 1925 — в УСРР (м. Харків), був ученим секретарем Наркомосу, перекладачем і редактором Держвидавництва. Професор, завідувач кафедри політекономії Харківського інституту комунального господарства.

Зазнав гонінь більшовицької влади з 1929 року. Арештований 1933 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР засуджений за статтею 54-11 Кримінального кодексу УРСР на 5 років виправно-трудових таборів. Відбував покарання у Свірлагу, потім на Соловках (з лютого 1936 року).

Особливою трійкою НКВС 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари. Розстріляний в урочищі Сандармох у числі 265 політичних в'язнів 3 листопада 1937 року.

Реабілітований Харківським облсудом 9 травня 1958 року та Архангельським облсудом РРФСР 5 листопада 1959 року.

Переклади[ред. | ред. код]

З чеської — Готфрида Келлера, Божени Нємцової, Алоїса Їрасека.

З української: Лесі Українки, Бориса Грінченка, Івана Франка, Михайла Драгоманова, Ольги Кобилянської та ін.

З російської — В. Леніна.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]