Дяченки Марина та Сергій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марина та Сергій Дяченки
Marina and Sergey Dyachenko.jpg
Дата народження Марина - 1968, Сергій - 1945
Національність Українці
Громадянство Україна Україна
Напрямок Фантастика, магічний реалізм
Премії

«Найкращий письменник Європи», згідно з ЄТНФ, на Євроконі (2005)

Страница писателей М. и С. Дяченко (рос.)

Марина та Сергій Дяченки, Сергій Сергійович Дяченко (нар. 1945 у Києві) та Марина Юріївна Дяченко (нар. 1968 у Києві) — подружжя та співавтори, письменники і сценаристи. Пишуть українською та російською мовами. Автори п'ятнадцяти романів та більш ніж шістдесяти повістей та оповідань. Лауреати багатьох літературних премій у галузі фантастики. На Всесвітніх і Всеєвропейських зборах фантастів «Єврокон—2005» у Глазго Марину і Сергія Дяченків визнано найкращими письменниками-фантастами Європи. В 2009 році залишили Україну і переїхали до Москви, де взяли участь в роботі над сценаріями російських фільму "Залюднений Острів" та телесеріалу "Біла гвардія".

Творчість[ред.ред. код]

Марина і Сергій говорять про себе, що пишуть в жанрі т. зв. «м-реалізму» («м», можливо, від слова магія. Вони не пояснюють значення цієї літери).

Особливо цікавим є стилістика написання творів подружжя Дяченків. Характеристики персонажів романів письменників описані достатньо детально. Унікальністю їхніх описів є те, що вони створюються поступово та продумано. Кожна риса висвітлюється за допомогою додаткових сюжетних ліній, що потім зливаються в цілісний образ.

Твори[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  1. Брамник (1994)
  2. Ритуал (1996)
  3. Шрам (1996)
  4. Скрут (1997)
  5. Спадкоємець (1997)
  6. Відьомська доба (1997)
  7. Печера (1998)
  8. Рубіж (разом з А.Валентиновим і Г. Л. Олді) (1999)
  9. Кара (1999)
  10. Армагед-дом (1999)
  11. Авантюрист (2000)
  12. Магам можна все (2001)
  13. Долина Совісті (2001)
  14. Пандем (2003)
  15. Варан (2004)
  16. Пентакль (разом з А.Валентиновим і Г. Л. Олді) (2005)
  17. Ключ від королівства (2005)
  18. Королівська обіцянка (2005)
  19. Олена й Аспірин (2006)
  20. Дика Енергія. Лана (2006)
  21. Vita Nostra (2007)
  22. Зло не має влади (2008)
  23. Мідний король (2008)
  24. Цифровий, або Brevis est (2009)
  25. Мігрант (2010)
  26. Одержима (2011)
  27. Стократ (2012)
  28. Темний світ. Рівновага (2013)

Повісті[ред.ред. код]

  1. Бастард (1996)
  2. Коріння Каменя (1999)
  3. Горіла Вежа (1998)
  4. Останній дон Кіхот (2000)
  5. Зелена карта (2000)
  6. Вовча сить (2000)
  7. Емма і сфінкс (2002)
  8. Господар Колодязів (2001)
  9. Кон (2001)
  10. Мізеракль (2003)
  11. Зоопарк (2003)
  12. Дві (2003)
  13. Від'їхав славний лицар мій (2004)
  14. Вітрильна птаха (2005)
  15. Осот (Земля веснарів) (2006)
  16. Сіль (2007)
  17. Слово погибелі № 5 (2008)
  18. Історія доступу (2009)
  19. Світ навиворіт (2009)
  20. Лихоманка (2009)
  21. Електрик (2010)
  22. Смак слова (2011)
  23. Леон (2011)
  24. Найвищий візит (2012)

Оповідання[ред.ред. код]

  1. Самум (2009)

П'єси[ред.ред. код]

  1. Останій Дон Кіхот
  2. Брати Стоялови

Оповідання для дітей[ред.ред. код]

  1. Літаючий капелюх (разом з А. Бондарчуком і І. Малковичем)
  2. Казки для Стаськи
  3. Пригоди Маші Михайлової
  4. Зиск Маші Михайлової
  5. Повітряні рибки (українською, англійською та російською)
  6. Жирафчик і Пандочка
  7. Пригоди Марійки Михайлової
  8. Казки: Про стару, Про бочку, Про річку, Про курку, Про курку-2
  9. Габріель і сталевий лісоруб (повість)

Нагороди[ред.ред. код]

Марина те Сергій Дяченки є лауреатами численних престижних нагород в області наукової фантастики. Практично кожен роман та деякі оповідання отримували різні нагороди. Марія та Сергій Дяченки були визнаними найкращими письменниками Європи, згідно з Європейським товариством наукової фантастики, на Євроконі 2005 року.

Джерела[ред.ред. код]