Дяченко Сергій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дяченко.
Сергій Сергійович Дяченко
Сергій Дяченко на Московській Міжнародній Книжковій Виставці-Ярмарку 2011
Народився 14 квітня 1945(1945-04-14)
Київ, Українська РСР
Помер 5 травня 2022(2022-05-05) (77 років)
США[1]
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Діяльність письменник, письменник наукової фантастики, лікар-письменник, психіатр, сценарист, прозаїк, кіносценарист
Сфера роботи літературний твір у жанрі фентезі[2], сценарій[2] і психіатрія[2]
Alma mater Київський медичний інститут і Всеросійський державний інститут кінематографії
Мова творів українська, російська
Напрямок фантастика, сценаристика
Жанр фентезі, фантастика жахів, соціальна фантастика
Членство СП СРСР
У шлюбі з Дяченко Марина Юріївна[3]
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1987
CMNS: Дяченко Сергій Сергійович у Вікісховищі

Сергі́й Сергі́йович Дяче́нко (14 квітня 1945 — 5 травня 2022) — український письменник-фантаст[4], сценарист. У минулому — вчений-психіатр і генетик. Працював у співавторстві зі своєю дружиною Мариною Дяченко. Писав російською мовою.

Біографія[ред. | ред. код]

Сергій Дяченко народився 14 квітня 1945 року у Києві. Син видатного українського мікробіолога, професора Сергія Степановича Дяченка. У 1966 році закінчив Київський медичний інститут, працював лікарем-психіатром. Кандидат біологічних наук[5]. 1989 року закінчив сценарний факультет ВДІКу. Член Союзу кінематографістів СРСР з 1987 року, Союзу письменників СРСР з 1983 року[6]. Лавреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка 1987 року разом з А. Д. Борсюком (режисером), О. І. Фроловим (оператором) за повнометражний науково-популярний фільм «Зірка Вавилова» Київської кіностудії науково-популярних фільмів[7]. Автор кіносценаріїв до фільмів: «Микола Вавилов», «Голод-33», «Гетьманські клейноди», «Генетика і ми», «Природи міцні затвори», «Совість у білому халаті», «Академік Бєляєв», «Зірка Вавилова» та ін. До 2009 року жив і працював у Києві, потім переїхав до Москви. У 2013 році разом з дружиною Мариною переїхали з Росії у США та відтоді проживали у штаті Каліфорнія.[8][9]

На загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» в Глазго разом з Мариною Дяченко визнаний найкращим письменником-фантастом Європи[10]. У співавторстві з нею написав 25 романів, десятки повістей та оповідань, кілька дитячих книжок.

Помер 5 травня 2022 року. Про це повідомила його дружина[11].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Для бібліографічного переліку книг написаних у тандемі Сергія та Марини Дяченків, див. Дяченки Марина та Сергій#Бібліографія. Тут розміщуються твори написані самим Сергієм Дяченко.

Книги українською
  • Сергій Дяченко. Золотий дощ (кінооповідання). Київ.: Молодь, 1982. ? стор.
  • Сергій Дяченко. Жах (кіноповість). Київ: Столица, 1991. 48 стор.
  • Сергій Дяченко. Крутіж. (кіноповість). Київ: Вера, 1992. ? стор.
  • Сергій Дяченко. Оксамит i залізо (кіноповість). Київ: Ренессанс. 1994. ? стор.

Див. також[ред. | ред. код]

Дяченки Марина та Сергій

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Помер український письменник-фантаст Сергій Дяченко. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
  2. ↑ а б в Czech National Authority Database
  3. ↑ Дяченки Марина та Сергій
  4. ↑ http://www.ukrinform.ua/ukr/news/14_kvitnya_tsey_den_v_istoriii_2042302 [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.] Ukrinform: 14 квітня. Цей день в історії
  5. ↑ Марина та Сергій Дяченки. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 14 червня 2012.
  6. ↑ Сергій та Марина Дяченко. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 14 червня 2012.
  7. ↑ Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 червня 2012.
  8. ↑ - "Anything you can do I can do better, " says speculative literature to realism. An interview with Marina and Sergey Dyachenko — J.M. Sidorova, 06/11/2014 (англ.)
  9. ↑ Дяченки Марина та Сергій — 1576 — Бібліотека українського світу
  10. ↑ Марина і Сергій Дяченко. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 14 червня 2012.
  11. ↑ Помер український письменник-фантаст Сергій Дяченко. Главком. 6 травня 2022. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дяченко_Сергій_Сергійович&oldid=40012591