Діабаз
| Діабаз | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Генезис | |
| Мінеральний склад | |
| Кислотність | |
| Ідентифікація | |
| Колір | |
| Структура (петрографія) | |
| Текстура (петрографія) | |
| Форма залягання | |
| Окремість | |
| Різновиди | |
| Питома вага | г/см³ |
| Практичне значення | |
Діаба́з (рос. диабаз, англ. diabase, нім. Diabas m) — палеотипний аналог основних магматичних гірських порід (базальту і долериту). Складається з плагіоклазу (найчастіше лабрадору), по якому розвиваються альбіт, преніт, епідот, цоїзит, карбонати;
моноклінного піроксену, олівіну і серпентинових псевдоморфоз;
магнетиту і титаномагнетиту з вторинним лейкоксеном.
Колір темно-сірий або зеленувато-чорний.
Структура: офітова, долеритова, пойкілоофітова, інтерсертальна, афірова, порфіровидна.
Хімічний склад діабазу (%): SiO2 49,04; TiO2 1,46; Al2O3 15,68; FeO3 4,04; FeO 7,70; MnO 0,26; MgO 5,88; CaO 9,28; Na2О 2,84; K2O 0,92; P2O5 0,26.
- Густина 2,79—3,30;
- Модуль Юнга 10,7 ГПа;
- Коефіціент Пуассона 0,22.
В Україні діабаз зустрічається в межах Українського щита. Також діабаз зустрічається в Росії — на Кавказі, в Карелії і Сибіру, Німеччині, Чехії, Великій Британії, Скандинавії, США, Франції та інших країнах.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
