Діабаз
 | ||||
| Загальні відомості | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ідентифікація | ||||
| Використання | ||||
|
| ||||
 Діабаз у Вікісховищі | ||||
Діаба́з (рос. диабаз, англ. diabase, нім. Diabas m) — палеотипний аналог основних магматичних гірських порід (базальту і долериту). Складається з плагіоклазу (найчастіше лабрадору), по якому розвиваються альбіт, преніт, епідот, цоїзит, карбонати; моноклінного піроксену, олівіну і серпентинових псевдоморфоз;
магнетиту і титаномагнетиту з вторинним лейкоксеном.
Колір темно-сірий або зеленувато-чорний.
Структура: офітова, долеритова, пойкілоофітова, інтерсертальна, афірова, порфіровидна.
Хімічний склад діабазу (%): SiO2 49,04; TiO2 1,46; Al2O3 15,68; FeO3 4,04; FeO 7,70; MnO 0,26; MgO 5,88; CaO 9,28; Na2О 2,84; K2O 0,92; P2O5 0,26.
- Густина 2,79—3,30;
- Модуль Юнга 10,7 ГПа;
- Коефіцієнт Пуассона 0,22.
В Україні діабаз зустрічається в межах Українського щита. Також діабаз зустрічається в Росії — на Кавказі, в Карелії і Сибіру; Німеччині; Чехії; Великій Британії; Скандинавії; США; Франції та інших країнах.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Діабаз // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.