Діагенез

Діагене́з (рос.диагенез, анг. diagenesis, нім. Diagenese, пол. Diageneza) — сукупність процесів перетворення пухких осадів на осадові гірські породи. Відбувається у верхніх шарах земної кори і полягає в перекристалізації осадів, утворенні мінералів, конкрецій, гідратації або дегідратації (зневодненні), цементації осадів тощо.

Розрізняють два етапи діагенетичного мінералоутворення: окиснювальний і відновний.

Перетворення речовин при діагенезі

• ущільнення під дією ваги осадових утворень, що залягають вище (головні процеси — перегрупування частинок);
• дегідратація і гідратація — відтискання води, яка переміщається у вищі шари (витискається приблизно 50% води);
• переробка осаду мікроорганізмами (інтенсивніше переробляються тонкодисперсні осади — пелітові, карбонатні, фосфатні; провідну роль у переробці відіграють бактерії та мулоїди);
• утворення нових стійких мінеральних модифікацій (наприклад, перетворення FeS•nH2O у FeS2 (пірит), арагоніту в кальцит, опалу в халцедон);
• розчинення і біохімічний розклад нестійких частинок осаду, зумовлені фізико-хімічними і біохімічними параметрами середовища (наприклад, у сучасних річкових осадах гумідної зони чи в осадах холодноводних морських басейнів карбонатні рештки не зберігаються, оскільки середовище кисле внаслідок надлишку вуглекислоти; в тепловодних басейнах кількість вуглекислоти незначна, середовище лужне і умови сприятливі для збереження карбонату кальцію);
• розкристалізація та перекристалізація компонентів осаду; характерна для хемогенних і колоїдних осадів (приклад: утворення конкрецій унаслідок кристалізації вихідного колоїдного матеріалу; перекристалізація кальциту і перетворення його в доломіт).

Див. також

• Метаморфізм

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Іваніна А. В. Седиментологія. — Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. — 144 с.