Діаграма Далітца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Діаграма Далітца (англ. Dalitz plot) — це графічне представлення результатів, яке використовується в фізиці елементарних частинок для аналізу розпадів частинок на три інші частинки. Цю діаграму ввів до вжитку Річард Далітц в 1953 році при розгляді розпадів K-мезонів.

Кінематика тричастинкових розпадів може бути повністю описана використовуючи тільки дві змінні. Традиційно діаграма Далітца представлена у вигляді двовимірної діаграми, на осях якої відкладається маса двох різних пар частинок розпаду. Наприклад, якщо деяка частинка A розпадається на три частинки 1, 2 і 3, то діаграма Далітца для цього розпаду являє собою двовимірну гістограму, де вздовж осі X відкладена m²12, а вздовж осі Y — m²23. Якщо розпад дійсно є істинним тричастинковим розпадом, то розподіл подій на діаграмі Далітца повинен бути однорідним. Але зазвичай тричастинкові розпади проходять за участю резонансів, тобто частинка розпадається на резонанс і зареєстровану частинку, а резонанс в свою чергу розпадається на дві інші частинки. В такому випадку розподіл подій на діаграмі Далітца приймає суттєво неоднорідну структуру з підвищеною концентрацією подій в області інваріантних мас, що співпадають з масою резонансів. Діаграма Далітца є зручним інтсрументом дослідження динаміки тричастинкових розпадів. Ця техніка може бути пристосована також для вивчення 4-частинкових розпадів.

Література[ред.ред. код]