Діаліз (урологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пацієнт під час діалізу

Діаліз (від грецької διάλυσις — розчинення) — метод очищення крові, який широко використовується при нирковій недостатності. Діаліз є найбільш важливим при хронічній нирковій недостатності і одиним з варіантів лікування гострої ниркової недостатності.

Під діалізом розуміється фільтрація через мембрану, де по один бік мембрани знаходиться кров, а по інший — діалізний розчин.

Історія[ред.ред. код]

В 1924 році було проведено перше у світі «промивання крові» через напівпроникну мембрану в організмі людини. Це зробив Георг Хаас (Gregor Haas) в німецькому місті Гіссен. Однак, прорив стався тільки в 1945 році, коли Віллем Колфф (Willem Kolff) в Кампені (Нідерланди) застосував діалізатор з целофановою трубкою в якості напівпроникної мембрани. Така мембрана дозволила робити контрольовану очистку крові. В 1946 році Нілс Алвол (Nils Alwall) в Лунді (Швеція) розробив методику вимивання набрякової рідини з легенів і тканин (ультрафільтрація).

Методи діалізу[ред.ред. код]

Крісло для проведення гемодіалізу

Виділяють екстракорпоральні (поза організмом) і інтракорпоральні (в організмі) методи. Найбільш поширеними екстракорпоральними методами є гемодіаліз, гемодіафільтрація і гемофільтрація. До інтракорпоральних методів належить перитонеальний діаліз. До екстракорпоральних методів включають також гемоперфузію (при деяких гострих отруєннях) і аферез (замісна терапія печінки).

Гемодіаліз[ред.ред. код]

Апарат для проведення гемодіалізу
Схема гемодіалізу
Докладніше: Гемодіаліз

«Штучна нирка» (гемодіалізатор) — це прилад, який застосовують при лікуванні хворих з нирковою недостатністю. Застосування цього методу нерідко забезпечує відновлення пацієнтів з гострою важкою нирковою недостатністю з мінімальною побічною дією. Цей прилад здатний замінити нирки на довгий період у хворих з хронічною нирковою недостатністю. Гемодіаліз забезпечує проходження крові через трубки, які складаються з напівпроникної мембрани. Зовні трубок знаходиться рідина, яка вміщує таку ж саму концентрацію розчинених речовин, що і плазма, за виключенням побічних продуктів метаболізму. В результаті цього існує градієнт дифузії між кров'ю і рідиною для продуктів метаболізму. Діалізна мембрана має пори, які є дуже маленькими для того, щоб через них проходили білки плазми. Для більш маленьких розчинених речовин діалізна рідина має такі ж розчинені речовини, що і плазма, тому чистий рух цих речовин рівний нулю. З іншого боку, діалізна рідина не вміщує побічних продуктів метаболізму, тому вони легко дифундують в неї з крові. Кров зазвичай йде з артерії, проходить через трубки гемолізатора і повертається у вену. Швидкість кровотоку, як правило, становить декілька сотень мілілітрів за хвилину, а загальна площа поверхні обміну в гемодіалізаторі близька до 10000-20000 см².

Гемофільтрація[ред.ред. код]

У гемофільтрації рідина відводиться з крові без використання розчину для промивання (діалізата). За рахунок градієнта тиску створенного насосом плазма виводиться через фільтраційну мембрану з крові (ультрафільтрація). З цим трансмембранним потоком виводяться речовини. Це дозволяє здійснювати повільну детоксикацію та, якщо необхідно, швидку зміну об'єму рідини у пацієнта. Витягнута рідина замінюється розчином електролітів. Ця процедура є автоматизовоною. Теж саме можна проводити і без насоса, але це малоефективно і займає багато часу. А також такий метод сильно залежить від тиску крові.

Гемодіафільтрація[ред.ред. код]

Це метод очищення крові, в якому комбінують гемодіаліз і гемофільтрацію. Такий метод дозволяє проводити відносно швидку детоксикацію крові (3-5 годин) і вона є дуже ефективною, оскільки дозволяє видаляти як маленькі, так і великі молекули. Гемодіафільтрація широко використовується у клініках для лікування гострої і хронічної ниркової недостатності.

Гемоперфузія[ред.ред. код]

Гемоперфузія не заміняє роботу нирок. Цей метод застостосовують у випадках гострого отруєння і здійснюється тільки в спеціально створених для цієї мети клініках. Кров пропускають через трубку, яка містить абсорбенти (наприклад, активоване вугілля, іонообмінні смоли). Цей метод ефективний для видалення незначної кількості субстанцій.

Перитонеальний діаліз[ред.ред. код]

Схема Перитонеальний діалізу

Розчин солей і глюкози вводять у черевну порожнину. В черевній порожнині є багато капілярів, які працюють як напівпроникна мембрана. Метаболіти з крові переходять у розчин за градієнтом концентрації. Для повної детоксикації розчин замінюють декілька разів. Такий метод очищення крові пацієнти можуть проводити вдома і навіть у відпустці. Недоліком перитонеального діалізу є ризик того, що в черевну порожнину можуть потрапить з навколишнього середовища патогенні бактерії. Тому пацієнти повинні бути дуже ретельними і дотримуватися стерильності.

Джерела[ред.ред. код]

  • Suri R. S. et al. Daily hemodialysis: a systematic review //Clinical Journal of the American Society of Nephrology. — 2006. — Т. 1. — №. 1. — С. 33-42.
  • Perit Dial Int. 2014 Jan 2. BETTER OUTCOMES OF PERITONEAL DIALYSIS IN DIABETIC PATIENTS IN SPITE OF RISK OF LOSS OF AUTONOMY FOR HOME DIALYSIS. Cotovoio, P et al.
  • Zeitschrift Hämodialyse. Mitteilungsblatt der Interessengemeinschaft der Dialysepatienten Saar e.V. Bd. 1, 1973/1974 — Bd. 3, 1975, Шаблон:ZDB, fortgesetzt als: Der Dialysepatient. Offizielles Organ des Bundesverbandes Niere e.V. Bd. 1, 1976 — 32, 2007, ISSN 0724-0252, fortgesetzt als: Der Nierenpatient. Offizielles Organ des Bundesverbandes Niere e.V. Bd. 33, 2008 — lfd., ISSN 1865-8822.
  • Gerd Breuch, Willi Servos: Dialyse für Einsteiger. Elsevier, Urban und Fischer, München u. a. 2007, ISBN 978-3-437-27790-0.
  • Günther Schönweiß: Dialysefibel 2. Plädoyer für die individuelle Dialyse. 2., völlig neubearbeitete und erweiterte Auflage. abakiss, Bad Kissingen 1996, ISBN 3-931916-01-4.
  • Kidney Int. Suppl. 2008 Apr; Dialysis outcomes in Colombia (DOC) study: a comparison of patient survival on peritoneal dialysis vs hemodialysis in Colombia. Sanabria M1 et al.