Діана Версальська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Diane de Versailles Leochares 2.jpg

Діана Версальська або Артеміда Версальська( фр. Diane de Versailles Leochares) — давньогрецька скульптура, котру створив скульптор Леохар.

Історія[ред.ред. код]

Артеміда Версальська (римська Діана) була створена давньогрецьким скульптором Леохаром з бронзи. До нас дійшла в римській копії 1 чи 2 століття н.е. і була знайдена в містечку Немі (провінція Рим), в двадцяти двох кілометрах від папської столиці. В містечку Немі за часів античності було святилище Артеміди.

Набагато пізніше скульптури подібного типу були знайдені під час розкопок в колишніх античних містах Лептіс-Магна та в Анталії.

Опис твору[ред.ред. код]

Скульптура у повний зріст подає богиню полювання Артеміду. Висота твору з мармуру 2.01 см. Артеміду показано під час полювання. Богиня стрімко рухається вперед і озирнулась убік, можливо, побачивши здобич. Підпорою мармурової скульптури є стовбур дерева та мале оленятко, що біжить поруч. Богиня тримає однією рукою лук (зазвичай поламаний і не відновлений в копіях), а другою намагається дістати стрілу із сагайдака за спиною.

Артеміа одягнена у дорійський хітон та гіматій, котрі зовсім не заважають стрімким і вільним рухам богині. Водночас образ богині має вишуканий, елегантний характер. Вираз обличчя гордовитий, величний, негнучкий, притаманний дикуватій богині, що над усе зберігала власну цнотливість. Весь характер скульптурного образу - холодно-елегантний, нескорений, майже неприємний, незважаючи на природні жести богині.

Побутування скульптури[ред.ред. код]

Римський папа Павло IV подарував знайдену в містечку Немі скульптуру королю Франції Генріху ІІ, як вважають, з натяком на коханку короля Діану де Пуатьє. Генріх ІІ наказав прикрасити античною скульптурою сад в королівській резиденції Фонтенбло. Антична скульптура справила значне враження на митців Франції і надвірну культуру. Король Генріх IV дав наказ перевезти скульптуру в паризький палац Лувр, а порожне місце в саду резиденції Фонтенбло зайняла бронзова копія, створена в стилістиці французького маньєризму. Ще одну копію скульптури за наказом короля Луї ХІІІ передали в подарунок королю Агнлії (Діану-мисливицю розмістили в королівській резиденції Віндзорський замок).

Пригоди мармурової скульптури у Франції на цьому не закінчилися. Король Луї XIV дав наказ перевезти Діану в палац Версаль, звідки і її пізня поширена назва «Діана Версальська». Скульптуру в черговий раз копіювали. Це зробив надвірний французький скульптор Гійом Кусту — задля передачі в палац Марлі.

В роки директорії після французької революції ( 1798 року ) «Діана Версальська» була конфіскована з Версальського палацу і передана на збереження в Лувр, що став національним музеєм.

Джерела[ред.ред. код]

  • Maxime Collignon, Manual of Mythology, in Relation to Greek Art, H. Grevel & Co., 1890. Page 94.
  • Francis Haskell and Nicholas Penny, 1981. Taste and the Antique: The Lure of Classical Sculpture 1500-1900 (Yale University Press) Cat. no. 30.
  • Martin Robertson, 1975. A History of Greek Art (Cambridge University Press) vol. I, pp 460–61

Див. також[ред.ред. код]