Діархія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Форми правління
редагувати

Діархія  (грец. διαρχία(diarchia), від дав.-гр. δι, «два», та дав.-гр. ἀρχή, «влада») — форма правління, при якій в одній країні співіснують дві влади. Ця форма правління може виникнути, як в результаті політичного чи військового конфлікту, так і в формі цілком усвідомленого політичного компромісу.

Двовладдя є однією з найстаріших форм правління. Найвідомішими прикладами історичних діархій є: два спартанських царя, два консули в Римській республіці, два імператори у пізній Римській імперії, монах та політик в буддистських державах. Сучасними прикладами діархія є уряди Сан-Марино, Північної Ірландії, Андорри.

В Росії 1917[ред.ред. код]

Прем'єр-міністр Російської імперії Олександр Федорович Керенський

В Росії двовладдя виникло в результаті Лютневої революції. 27 лютого 1917 одночасно були утворені Тимчасовий комітет Державної думи і Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів. Влада робітників та солдатів була зосереджена в радах, а владу ліберальної інтелігенції, промисловців та частини землевласників уособлював Тимчасовий уряд. 2 березня виконком Петроградської ради уклав з Тимчасовим комітетом Державної думи угоду про утворення Тимчасового уряду.

У липні ЦВК Рад робітничих і солдатських депутатів та Виконком Всеросійської Ради селянських депутатів оголосили про визнання необмежених повноважень другого коаліційного Тимчасового уряду, прем'єр-міністром якого став есер Керенський О. Ф.

Тривладдя в Україні 1917[ред.ред. код]

В Києві 3—4 березня (16—17 березня) 1917 була утворена Українська Центральна Рада, яка претендувала на владні повноваження на теренах України, по суті, не визнаючи повноважень як Тимчасового комітету Державної думи, так і Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів. Після того, як у травні 1917 року Тимчасовий уряд відмовився надати автономію Україні навіть в перспективі, Центральна Рада 10 (23) червня 1917 прийняла I Універсал, яким оголошувалося, що «Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України».

У відповідь на І Універсал Тимчасовий уряд 16 (29) червня виступив з відозвою «Громадянам України», в якому закликав українців розвивати земське і міське самоврядування і покладатися на представництво своїх інтересів у Всеросійських установчих зборах. Зважаючи на політичну кризу, обумовлену масовими демонстраціями, поразку російської армії на Південно-Західному фронті і, як наслідок, втрату Галичини, Тимчасовий уряд не міг діяти лише силовими методами, оскільки на захист Центральної Ради могли стати фронтові українізовані частини і широкі маси населення України. Тому Тимчасовий Уряд розпочав переговори з Центральною Радою, для чого 28 червня до Києва відправилася урядова делегація у складі О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі. В результаті переговорів було досягнуто компромісу і Центральна Рада прийняла 3 (16) липня 1917 ІІ Універсал, в якому поступалася своїми претензіями і визнавала владні повноваження Тимчасового уряду до скликання Установчих Зборів.

Література[ред.ред. код]

  • Ленин В. И., О двоевластии, Полн. собр. соч., 5 изд., т. 31;
  • Ленин В. И., Задачи пролетариата в нашей революции, Полн. собр. соч., 5 изд., с. 154-57;
  • Троцкий Л. Д. История русской революции — М.: ТЕРРА; Республика, 1997. с. 213—220

Посилання[ред.ред. код]


Уряд Це незавершена стаття про урядування.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.