Дівочі скелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дівочі Скелі
Дівоча Гора
Дівочі Скелі
Дівочі Скелі

(50°07′06″ пн. ш. 25°43′43″ сх. д. / 50.1184028° пн. ш. 25.7286417° сх. д. / 50.1184028; 25.7286417Координати: 50°07′06″ пн. ш. 25°43′43″ сх. д. / 50.1184028° пн. ш. 25.7286417° сх. д. / 50.1184028; 25.7286417)
Країна  Україна
Регіон Тернопільська область
Розташування Україна Україна
Тернопільська область,
м. Кременець
Система Кременецькі гори
Тип геологічна пам'ятка природи і гора
Висота 375,9 м [1]
Дівочі Скелі. Карта розташування: Тернопільська область
Дівочі Скелі
Дівочі Скелі
Дівочі Скелі (Тернопільська область)
Мапа
CMNS: Дівочі скелі у Вікісховищі

Діво́чі Ске́лі (інші назви — Дівоча Гора, Дівичі Скелі) — гора і скелі в Кременецьких горах, комплексна геологічна система в межах національного парку «Кременецькі гори». Розташована на північно-східній околиці міста Кременця (Тернопільська область).

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Максимальна висота становить 375,9 м. Розташована в межах Національного парку «Кременецькі Гори».

Характеризується кам'янистими стрімкими вершинами з численними урвищами, брилами, гротами і печерами (найвідоміша — Студентська печера). Складається переважно з вапняків, глин та піску. Схили поросли дубом, грабом, липою, кленом і сосною. Своєрідні природні умови (строкатий рельєф і мікроклімат) сприяли збереженню ендеміків, рідкісних і реліктових видів рослин — сонцецвіт сивий, вівсюнець Бессера, гвоздика Роговича, шавлія кременецька тощо. Збереглися окремі ділянки, вкриті скельно-степовою рослинністю. Біля підніжжя скель у покладах білої крейди виявлено рештки давньої фауни.

Легенда про Дівочі Скелі[ред. | ред. код]

Про Дівочі скелі є багато легенд. Одна з них розповідає, що якось на цих горах отаборилося військо татар, і тут вони ділили поміж собою взятих у ясир дівчат. Між полонянками була попівна, яка побуджувала посестер по нещастю до гарячої молитви. І коли вони молилися, татари запали в страхітливий сон, у якому самі себе пересікли шаблями. Врятовані кременчанки на знак вдячності заснували тут монастир. Це було осоружним для диявола, і він у люті підняв під хмари велетенську скелю й жбурнув нею в храм. Тож каміння, розкидане по горах, не що інше, як рештки тієї скелі.

За іншою легендою, дівчата, щоб не потрапити в полон до татар, зв'язалися косами і кинулися зі скель, котрі на їх честь назвали «Дівочими».

За ще однією легендою, дівочі тіла перетворилася на величезні кам'яні брили, що лежать біля підніжжя скель.


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]