Дідона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еней з Дідоною

Дідо́на (лат. Dido) — первісно одне з фінікійських божеств. У IX ст. до н. е. — міфічна фінікійська цариця, небога й дружина володаря Тіру Сіхея, жерця Геракла. Коли її брат Пігмаліон убив Сіхея, щоб захопити його скарби, Дідона втекла з Тіру й зі жменькою земляків оселилася на північному узбережжі Африки, біля фінікійської колонії Утіки. Місцевий володар Ярбас пообіцяв віддати Дідоні стільки землі, скільки обійме шкіра з вола; Дідона. порізала шкіру на вузькі пасочки й охопила ними територію, на якій заснувала могутнє місто Карфаген. Будучи не в змозі захиститися від ненависних залицянь Ярбаса, вкоротила собі віку.

В «Енеїді» Вергілія заснування Карфагена збігається в часі з падінням Трої; як зазначає автор, Дідона. покінчила життя самогубством через те, що її покинув Еней, якому вона ладна була віддати серце і владу над Карфагеном.

Образ Дідони використано в художній літературі (Вергілій, Л. Дольче, А. Арді, Я. Княжнін, М. Муравйов, І. Котляревський, І.Маленький), музиці (Ф. Каваллі, А. Скарлатті, Г. Гендель, Л. Керубіні), живописі (А. Карраччі, Дж. Б. Тьєполо, Г. Рені та ін.).

На честь божества названо астероїд 209 Дідона.

Література[ред.ред. код]