Дідона і Еней

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дідона і Еней (англ. Dido and Aeneas) (Z. 626) — опера в трьох діях англійського барокового композитора Генрі Перселла; лібрето Наума Тейта за поемою Вергілія «Енеїда», що розповідає історію Енея, легендарного троянського героя.

Дійові особи[ред.ред. код]

Синопсис[ред.ред. код]

Дія I. Карфаген. Палац Дідони. Опера починається з появою цариці Дідони у своєму палаці в супроводі почту. Белінда намагається підбадьорити Дідону, але вона сповнена печалі через любов до Енея. Почет намагається розвіяти її печаль, але вона невтішна. Входить Еней з почтом і просить руки Дідони. Вона погоджується, і всі радіють.

Дія II. Печера. Чаклунка замишляє знищити Карфаген і його царицю і просить відьом допомогти їй у цьому. Чаклунка посилає злого духа, який прибирає подоби Меркурія. Він настигає Енея, Дідону, Белінду і почет у лісі, його появу супроводжує буря, наслана чаклункою. Злий дух говорить Енею, що він нібито посланий Юпітером, наказує Енею залишити Дідону і Карфаген. Еней дає свою згоду, вважаючи, що це воля богів, але його серце розривається від того, що він повинен покинути Дідону.

Дія III. Порт Карфагена. Матроси підіймають якорі й радіють швидкому відплиттю. З'являються Чаклунка з відьмами, задоволені тим, що їхній план спрацював. Дідона сумує від думки про майбутню розлуку з Енеєм. Вона розповідає про своє горе Белінді. Раптово повертається Еней, який намагається виправдати свій вчинок волею богів, але Дідона висміює це. Тоді Еней хоче залишитися — наперекір богам — з коханою. Але Дідона непохитна: раз Еней вирішив залишити її, він повинен піти, а сама вона вирішила померти. Перед смертю Дідона виконує свою останню арію «When I am laid in Earth», також відому як «Плач Дідони». Вмираючи, Дідона просить амурів розкидати на її могилі пелюстки троянд, м'яких і ніжних, як її серце.

Партитура[ред.ред. код]

Авторська партитура опери не збереглась, єдиний рукопис XVII століття, що дійшов до наших днів, — лібрето, можливо оригінал. Найстаріша партитура «Дідони і Енея», що знаходиться нині в Бодліанскій бібліотеці, була переписана не раніше 1750, через більш ніж шістдесят років після того, як була створена опера[1]:239. Жодне з пізніших джерел не розділяє лібрето на акти, втрачена музика Прологу. Пролог, кінець сцени в гаю (акт 2) і кілька танців, ймовірно були втрачені, коли оперу поділили на частини, які заповнювали час між актами театральних п'єс у першому десятилітті XVIII століття[2].

Арія «Ах, Белінда» була видана вперше в Orpheus Britannicus, збірці творів Перселла[2]. Найвідомішою ж стала арія «Коли засну в землі» («Плач Дідони»). Обидві арії побудовані як плач на основі бассо остинато. «Плач Дідони» виконувався артистами, далекими від класичної оперної школи, наприклад Клаусом Номі (Death), Ен Брун і Джеф Баклі. В різних аранжуваннях арія багаторазово використовувалася, в тому числі в музичному оформленні міні-серіалу HBO «Брати по зброї», а також військовим оркестром в День перемир'я в річницю закінчення Першої світової війни на головній церемонії, що проходить в Вайтхоллі.

Музика, як вважають деякі дослідники, занадто проста для такого композитора, яким був Перселл наприкінці 1680-х років, однак це може бути пояснено тим, що опера призначалася для виконання школярами[2].

Твір написано для струнних інструментів, розділених на чотири партії та бассо контінуо. Лібрето Школи Челсі містить два танці у супроводі гітари: Dance Gittars Chacony в акті 1 і Gittar Ground a Dance в сцені «У гаю» (акт 2), породило припущення, що Перселл включив гітару як основний інструмент басо континуо[3]:200 — 201. Музика жодного з цих танців невідома, тому припускають, що Перселл не складав їх, а скоріше вони повинні бути імпровізованими гітаристом[3]:200.

Існує кілька редакцій опери з різною реалізацією басо континуо; найвідомішими є версії І. Холста та Бенджаміна Бріттена. Втрачена музика Прологу не відновлювалась, кілька редакцій опери доповнені музикою ритурнелі наприкінці другого акту, ноти якої також не збереглися.

Постановки[ред.ред. код]

Учасники першої в Україні сценічної постановки опери, 2 березня 2014

Перша відома постановка опери «Дідони та Енея» відбулася у жіночій школі Джозіас Пріста в Челсі не пізніше, ніж у липні 1688[4], хоча існує припущення, що опера, можливо, була написана для більш ранньої постановки при дворі Карла II[5] або Якова II[6][7]. Після вистави в Челсі опера за життя Перселла більше не ставилася. 1700 року «Дідона та Еней» була включена в адаптовану версію п'єси Шекспіра «Міра за міру» в лондонському театрі Томаса Беттертон.

Після 1705 «Дідона і Еней» не інсценувалася, відзначені лише поодинокі концертні виконання, до 1895 року, коли вперше за багато років студенти Королівського коледжу музики в театрі Ліцей (Лондон) виконали оперу в річницю смерті Перселла<[8] Перший раз за межами Англії опера була виконана в концертній версії 14 грудня 1895 в дублінському університетському товаристві.

1923 року опера вперше була поставлена в США в Нью-Йоркському в готелі «Плаза», проте газета «Нью-Йорк Таймс» відзначила «значні спрощення» партитури опери[9][10].

2009 року до 350-річчю Перселла були приурочені постановки «Дідони та Енея» Нідерландської опери, Лондонській Королівської опери, Divertimento Baroque Opera Company та на фестивалі Glimmerglass (Куперстаун, Нью-Йорк).

В Україні опера (мовою оригіналу) вперше була представлена у концертному виконанні 1995 року силами камерного оркестру Львівської музичної академії «Perpetuum Mobile»[11]. 2011 року в концертному виконанні вона була представлена в Київській філармонії під орудою Романа Кофмана[12]

2 березня 2014 року «Дідона і Еней» вперше була поставлена в українському перекладі, що був підготовлений Оленою О'Лір. Вистава відбулася в будинку вчених силами студентів Київського університету культури, хору «Хрещатик» та струнного квартету «Софія» під орудою Оксани Дондик за підтримки ГО «Вікімедіа Україна»[13][14][15].

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Price C. Henry Purcell and the London stage. — Cambridge University Press, 1984. — ISBN 0521238315.
  2. а б в Price, Henry Purcell and the London Stage, 239–245
  3. а б Holman P. Henry Purcell. — Oxford, 1995.
  4. White B. Letter from Aleppo: dating the Chelsea School performance of Dido and Aeneas 127 (2009) С. 417-428.
  5. Wood B., Pinnock A. 'Unscared by turning times'? The dating of Purcell's Dido and Aeneas (1992) С. 372-90.
  6. Keates J. Purcell: A biography. — Northeastern University Press, 1996. — P. 179. — ISBN 155553287X.
  7. Walkling (August 1994) p. 469
  8. Crozier (1987) p. 114
  9. Rosenthal H., Warrack J. The Concise Oxford Dictionary of Opera. — 2nd Edition. — Oxford University Press, 1979. — P. 134. — ISBN 0-19-311321-X.
  10. The New York Times (11 February 1923) p. 19
  11. «Камерний оркестр “Perpetuum Mobile”». 
  12. «Перселл. «Дідона та Еней» Опера в концерті». 
  13. Тилик, Ігор. «"Дідона і Еней" прозвучала в українському перекладі». Блог Півтона Безвухого. 
  14. Тилик, Ігор. «Мистецьке відлуння». 
  15. «Опера “Дідона і Еней” прозвучала українською». Блог "Вікімедіа Україна". 
  16. Відео доступне на умовах вільної ліцензії. Завантаження на Вікісховище в повному обсязі наразі неможливе через обмеження обсягу відеофайлів на цьому ресурсі. Планується натомість завантаження фрагментами.