Дідух Володимир Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дідух Володимир Євгенович
Зображення
Зображення
Народився 25 березня 1937(1937-03-25)
Іванківці, Хмельницький район, Проскурівський округ, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер 7 липня 2016(2016-07-07) (79 років)
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність співак
Alma mater Хмельницьке музичне училище імені Владислава Заремби
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1985

Народний артист УРСР

Володи́мир Євге́нович Ді́дух (25 березня 1937(1937-03-25), Іванківці, Хмельницький район, Проскурівський округ, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 7 липня 2016(2016-07-07)) — український співак (баритон), лауреат Шевченківської премії 1985 року — за концертні програми 1982—1984 років[1], 1987 — народний артист УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 березня 1937 року в селі Іванківці, тепер Хмельницький район, Хмельницька область, Україна. 1963 року закінчив Хмельницьке музичне училище.

У 1963—1966 роках — в Капелі бандуристів УРСР, з 1966 — у складі чоловічого вокального квартету «Явір» і до 2010-х — разом з Валентином Реусом.

1982 року в складі колективу виступає у Афганістані, виступи відбувалися в Угорщині, Польщі, Німеччині, Словаччині, Монголії, 1983 колектив в Монреалі, бере участь у Міжнародній торговій виставці «Людина і її світ» — 54 концерти.

1986 року «Явір» виступав на сцені будинку культури у Прип'яті та інших пунктах 30-кілометрової Чорнобильської зони — близько 80-ти концертів, озвучував фільм «Два кольори часу» про цю трагедію. Володимир Дідух має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС. Під час виступу перед ліквідаторами квартет втратив голос — неможливо виступати в респіраторах, а всі слухаючі сиділи в масках.

Могила Володимира Дідуха, Байкове кладовище

1989 року в складі «Явора» бере участь у фольклорному фестивалі «Фольклорама 89» у Вінніпегу. 1991 — Канадсько-Американське турне по 32-х містах. Того ж року ювілейний концерт у палаці «Україна» до 25-річчя колективу.

Нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеня.

Помер на 80-му році життя 7 липня 2016 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Зовнішні аудіофайли
Квартет «Явір»
Явір і яворина

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 8 квітня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченківський комітет [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Іванківці[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Енциклопедія сучасної України [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Балтянський М. Любить, тому й співає // Робітн. газ. — 2002. — 26 берез.
  • Бурбан В. Яворове поліття Володимира Дідуха // Культура і життя. — 2002. — 27 берез.
  • Гілка «Яворова» // Кульбовський М. З поділ. кореня.-Хмельницький, 1999. — С. 93-96.
  • Дідух Володимир Євгенович // Мистецтво України: бібліограф. довід. — К., 1997. — С. 206.
  • Дідух Володимир Євгенович // Митці України: енциклопед. довід. — К., 1992. — С. 214.
  • Дідух Володимир Євгенович // Шевченківські лауреати 1962—2001: енциклопед. довід. — К.,2001. — С. 141.
  • Логвиненко О. Стоїть явір над водою // Літ. Україна. — 2010. — 17 черв. — С.8
  • Мокренко А. Стоїть явір над водою // Рад. Україна. 1984, 8 лют.; Токарев Ю. Ґрунт для «Явора» // КіЖ. 1984, 5 серп.
  • Рікельс Г. Наш земляк з «Явора» // Рад. Поділля. — 1982. — 19 верес.

Посилання[ред. | ред. код]