Діелектрики
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Діеле́ктрики — це матеріали, в яких заряди не можуть пересуватися з однієї частини тіла в іншу (зв'язані заряди). Зв'язаними зарядами є заряди що входять в склад атомів або молекул діелектрика, заряди іонів, в кристалах з іонною ґраткою.
На практиці абсолютних діелектриків немає. Розглядання певного тіла як діелектрика залежить від постановки експерименту — якщо заряд, що пройшов через певне тіло малий у порівнянні з зарядами, що пройшли через інше тіло в даному експерименті, то перше тіло можна вважати діелектриком.
Напруженість електричного поля в діелектрику є меншою ніж напруженість такого ж поля у вакуумі. Співвідношення
— визначає діелектричну проникність
. Тут Е — напруженість поля, яка створювалася б за одинакових умов у вакуумі, Е0 — напруженість у діелектрику. Очевидно, що у вакуумі
.
[ред.] Класифікація
За агрегатним станом діелектрики поділяють:
- Газоподібні (більшість газів)
- Рідкі (гліцерин, олія, хімічно чиста вода)
- Тверді (пластмаси, скло, полімерні смоли)
Основні електричні характеристики:
- Питомий електричний опір,
- Діелектрична проникність,
- Тангенс кута діелектричних втрат
- Напруженість електричного поля за якої відбувається пробій
[ред.] Дивись також
| Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |


