Діелектрики

Діеле́ктрики — це матеріали, в яких заряди не можуть пересуватися з однієї частини тіла в іншу (зв'язані заряди). Зв'язаними зарядами є заряди, що входять в склад атомів або молекул діелектрика, заряди іонів, в кристалах з іонною ґраткою.

На практиці абсолютних діелектриків немає. Розглядання певного тіла як діелектрика залежить від постановки експерименту — якщо заряд, що пройшов через певне тіло малий у порівнянні з зарядами, що пройшли через інше тіло в даному експерименті, то перше тіло можна вважати діелектриком.

Напруженість електричного поля в діелектрику є меншою ніж напруженість такого ж поля у вакуумі. Співвідношення

$E_0\,=\,\frac{E}{\varepsilon}$

— визначає діелектричну проникність $\varepsilon$. Тут Е — напруженість поля, яка створювалася б за одинакових умов у вакуумі, Е₀ — напруженість у діелектрику. Очевидно, що у вакуумі $\varepsilon\,=\,1$.

Класифікація

За агрегатним станом діелектрики поділяють на

• газоподібні (більшість газів);
• рідкі (гліцерин, олія, хімічно чиста вода);
• тверді (пластмаси, скло, полімерні смоли).

Основні електричні характеристики:

• Питомий електричний опір,
• Діелектрична проникність,
• Тангенс кута діелектричних втрат,
• Напруженість електричного поля за якої відбувається пробій.

Див. також

• Провідник
• Напівпровідник
• Надпровідник
• Напівметал (спінтроніка)