Діжка (посудина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Діжка)
Перейти до: навігація, пошук
Сучасний український бондар, Сорочинський ярмарок, 2008

Ді́жка — циліндрична посудина, зазвичай дерев'яна (із клепки — дощок, що приготовано спеціальним чином), стягнена дерев'яним (найчастіше з черемшини) або металевим обручем.

Опис[ред.ред. код]

Діжка, на відміну від бочки, не має опуклих боків. Вона циліндрична або звужена доверху, часто з кришкою.[1] На відміну від бочки — діжка може знаходитися тільки в стоячому положенні, а закриті бочки, можна покласти і переміщати в лежачому положенні.

Робота над діжкою

Діжки, як і бочки, виготовляють бондарі з окремих, припасованих одна до одної дощок, стягнутих металевими обручами. Нині діжки почали робити з металу, пластмаси. Далеко не всі породи дерева можуть бути використані для виробництва діжки. Породи дерев, що беруть на діжки — липа, бук, дуб, осика. Щоб виготовляти обручі — горіх, черемшина, ялівець. Дно складають з донних клепок (буркуну), сполучених між собою дерев'яними шпильками.

Класифікація діжок[ред.ред. код]

Масничка
  • Бо́дня — дерев'я­на низька діжка з клепок, яку накривають віком з висячим замком. Зазвичай має вушка. на Поліссі посудина була призначена для збе­рігання одягу, тканин, цінних ре­чей, грошей тощо.[2]
  • Водянка (вóдник) — діжка на воду.[3][4]
  • Ґеле́та (ґеле́тка) — діжка місткістю 25 літрів.[5][6]
  • Кваснúк — невелика діжка, призначені для закваски і солінь у домашніх умовах.[7]
  • Дійниця — спеціальне начиння, у яке доять молоко. Здавна виготовляли з де­рев'яних клепок.[8]
  • Діжа— низька широка дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб.[9][10][11]
  • Кадовби (кадоби, кадуби) — великі діжки для зберігання зерна, м'яса.
  • Куфа (кухва) — перевернута невисока діжка, використовують щоб прати, митись у лазні, годувати та напувати худобу.[12]
  • Масничка (пахталка, маслобійка) — висока вузька діжка з дерев'яними лопатками та ручкою, для виробництва масло.[13]
  • Цебро — дерев'яня посудина, конічна або циліндрична, має вигляд зрізаної діжки.

У деяких місцевостях «діжкою» називають діжу, яка призначена для тіста.

Використання[ред.ред. код]

Зазвичай дерев'яну діжку використовували як ємність щоб зберігати та перевозити харчові продукти — від оселедців і пива до вина та олії. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. В побуті простих людей та моряків невеличка діжа часто слугувала за тимчасові меблі — стільці чи столи.

Використовувались ще діжку та її різновиди в Україні, щоб міряти сипкі тіла та рідини: кадовби — 8 центнерів, цебер — 3 відра, ґелетка — 25 кг.[14]Діжки-медогонки використовували у бджільництві, щоб переганяти мед.

Діжка в кераміці[ред.ред. код]

Форму дерев'яної діжки, дерев'яного цеберка (створеного за технологією діжі) визнано настільки вдалою, що у XVIII століття кумедним чином вона перейшла у порцеляну. На хвилі моди для сільських забав для королеви Франції Марії Антуанетти Севрська порцелянова мануфактура у 1787-1788 роках виготовила порцелянові відерця для її молочної ферми в Версалі. Порцеляна та її розфарбування імітують дерев'яні дошки й обручі від діжі.

Імітація невеличкої діжки давно перейшла у кераміку та фаянс як сувенірна продукція.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]