Дікдік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дікдік
Самець Madoqua kirkii, Національний парк Етоша, Намібія
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Рід: Дікдік (Madoqua)
(Ogilby, 1837)
Види
Madoqua guentheri
Madoqua kirkii
Madoqua piacentinii
Madoqua saltiana

Дікдік (Madoqua) — рід дрібних парнокопитних ссавців родини Бикові (Bovidae). Поширений у Східній і Південно-Західній Африці. Дікдіки — одні з найменших антилоп: тіло завдовжки 45-80 см, висота в холці 30 — 35 см. Вага — від 2 до 6 кг.

Опис[ред.ред. код]

Дуже своєрідні антилопи — характеризуються дещо подовженою мордочкою, що закінчується рухливим хоботком і гострим чубчиком з жорсткого волосся. Розмірами дікдік лише трохи перевершують карликову антилопу.

Тільки самці мають роги, але вони такі малі, що майже непомітні. Самиці помітно більші за самців. Величезні чорні очі й рухливі великі вуха завершують зовнішній вигляд цих антилоп.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Вони воліють посушливі, порослі чагарниками райони, де дотримуються галерейних лісів вздовж річок, тимчасових русел і водотоків, скельних останків в передгір'ях. Зазвичай дікдік живуть парами, але іноді їх можна спостерігати і в невеликих стадах. Кожна пара має свою ділянку, яку використовує протягом декількох років. Межі ділянки самець маркує купками калу і пахучими виділеннями передочної залози, які він залишає на кущах і каменях. Величина такої ділянки може бути різною, іноді тварини задовольняються територією близько 50-100 м в діаметрі, в інших випадках — до 500 м. Місця відпочинку частіше розташовуються по периферії ділянки.

Годуються дікдіки вранці і в сутінки, хоча їх нерідко можна бачити і вдень. У місячні ночі вони пасуться до перших ознак світанку. Тривожний крик дікдіка — досить гучний свист. Рятуючись від ворога, антилопа робить величезні стрибки і миттю зникає серед стовбурів дерев, кущів і каменів.

Розмноження[ред.ред. код]

Дитинчат дікдік народжує після шестимісячної вагітності, зазвичай в кінці періоду дощів. Новонароджений ховається і довгий час мати відвідує його лише для того, щоб погодувати. Повного росту дікдік досягає у віці року, хоча статева зрілість настає значно раніше. Саме в цей час батько виганяє сина-підлітка з своєї ділянки. Зазвичай такий вигнанець не йде далеко і намагається «застовпити» власну ділянку на нейтральній землі між батьківським ділянкою та сусідньої парою.

Використання[ред.ред. код]

Дікдіки досить довірливі до людини. Ця властивість дорого їм обходиться: африканці легко вбивають їх простим кидком палиці. Шкіра дікдіка йде головним чином на рукавички, а так як на пару рукавичок потрібні шкурки двох звірків, легко собі уявити темпи винищення цих антилоп. Вкажемо, що у 1960 році з Сомалі було вивезено понад 400 тисяч шкурок.

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.