Ділення
Ді́лення (також діління́)— в математиці, бінарна операція, що обернена множенню.
Діленням має два операнди:
- ділене — число (чи математичний об'єкт), який ділять;
- дільник — число (чи математичний об'єкт) на який ділять.
Результат ділення називається часткою.
При діленні потрібно знайти таку частку
, яка при множенні на дільник
дала б ділене
.
Ділення чисел позначають:
- двокрапкою

- знаком

- косою рискою

- або дробом
в чисельнику якого записують ділене, а в знаменник — дільник.
Зміст |
[ред.] Обернений елемент
Ділення еквівалентне множенню на обернений елемент:
Таке визначення ділення, зазвичай, застосовують для складних математичних об'єктів.
[ред.] Ліве та праве ділення
Операція множення для складних математичних об'єктів не завжди є комутативною, тому, рівняння
та
можуть мати різні розв'язки.
У зв'язку з цим використовуються терміни правого та лівого ділення згідно з розв'язками зазначених рівнянь чи множення зліва / справа на обернений елемент:
[ред.] Ділення раціональних чисел
Очевидно, що результат ділення цілого числа на ціле число не завжди буде цілим. Замкнутими відносно ділення є раціональні числа.
Для обчислення ділення раціональних чисел використовують множення на число обернене до дільника:
[ред.] Ділення комплексних чисел
Для того, щоб поділити комплексне число
на комплексне число
потрібно записати частку у вигляді дробу, а потім домножити чисельник і знаменник на число спряжене до знаменника
[ред.] Ділення матриць
Для обчислення ділення матриць використовують домножання на матрицю обернену до дільника. А оскільки множення матриць не є комутативним, то можливе праве та ліве ділення. Якщо дільник є виродженою матрицею (тобто, для неї не існує оберненої), то можливе використання псевдооберненої матриці.
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Погребиський Й. Б. Арифметика. К., 1953;






в 



