Дімотіка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дімотіка (грец. δημοτική — мова народу) — сучасна форма грецької мови. Термін «дімотіка» був введений у вжиток 1818 року.[1] Дімотіка є формою, яка природньо розвивалася із мови прадавніх греків, на противагу штучно створеній архаїчній кафаревусі, яка вважалась офіційним стандартом грецької мови до 1976 року. Обидві форми доповнювали одна одну, породивши явище, так званої, диглосії, допоки мовне питання не було врегульоване на користь дімотіки.
Зміст |
[ред.] Дімотіка та новогрецька мова
Часто дімотіка ототожнюється із новогрецькою мовою, проте ці дві мовні форми різняться. Хоча термін дімотіка використовується на позначення форми грецької мови, що природним шляхом перетворювалась протягом століть від давньогрецької мови, сучасна грецька мова — новогрецька мова (грец. Νεοελληνική Κοινή) — є все ж результатом взаємодії дімотіки та катаревуси. Втім вплив дімотіки був набагато відчутнішим. Не є помилкою називати сучасну грецьку мову дімотікою, проте це означало ігнорувати факт існування у побутовій та навіть офіційно-діловій мові безлічі слів, граматичних форм та фонетичних особливостей, які не існували у розмовній мові, а запозичені з архаїчних форм мови. Крім того термін «сучасна грецька мова» може стосуватись і новогрецької, і дімотіки, і навіть кафаревуси, оскільки впровадження кафаревуси задумувалось як введення нової, очищеної мови.
[ред.] Особливості новогрецької, які не існують у дімотіці
Наступні приклади наведені для того, аби продемонструвати елементи кафаревуси у сучасній грецькій мові. Вони ніколи не були присутні у традиційній дімотіці і тільки з розвитком новогрецької набули вжитку не тільки на письмі, а й в усній формі, у побуті.
[ред.] Слова та сталі конструкції
- ενδιαφέρων — цікавий
- τουλάχιστον — зрештою
- είναι γεγονός ότι — полягає в тому, що
- προς το παρόν — наразі
- δόξα τω Θεώ — дякувати Богові
- εν ονόματι — в ім'я (когось)
- τοις μετρητοίς — готівкою
- εν συνεχεία — тоді
- εν τω μεταξύ — тим (часом)
[ред.] Морфологічні особливості
- Прикметники, що закінчуються на -ων, -ουσα, -ον (наприклад, ενδιαφέρων — цікавий) або на in -ων, -ων, -ον (наприклад, σώφρων обачний) використовуютсья здебільшого у писемному мовленні.
- Аористичні дієприкметники (наприклад, παραδώσας — доставивши) також вживаються у писемному мовленні.
- Редуплікація у перфектному дієслівному часі. Наприклад, προσκεκλημένος — запрошений; грец. πεπαλαιωμένος — застарілий.
[ред.] «Психаріїзми»
Одним з найбільш радикальних прихильників дімотікі, мови, яка мала бути очищена від зарозумілої лексики, був Янніс Психаріс, який жив у Франції та здобув популярність своєю роботою «Моя подорож» (1888 р.) Психаріс не тільки пропагував використання виключно дімотіки, але насправді вирішив зробити мову ще простішою, ніж вона природньо була. Він мав намір «очистити» її від усіх проявів і форм, які могли б сприйматися як «освіченість».
Так, наприклад, він запропонував для стиснення використовувати у сучасній мові замість грец. του φωτός (світло) скорочену форму грец. το φως, тощо. Такі крайні ідеї виникали спорадично і пізніше впродовж усього періоду відродження та становлення сучасної грецької мови. Крім того, Психаріс також виступав за орфографічну реформу, яка мала скасувати сучасні 6 способів позначення голосного звуку «і». Таким чином, він писав своє ім'я як грец. Γιάνης, замість грец. Γιάννης.
У подальшому дімотіка, що розвивалась впродовж кількох десятиліть паралельно із кафаревусою, запозичила в останньої деякі ознаки. Коли 1976 року дімотіка законодавчо була визначена офіційною формою грецької мови, було задокументовано, що дімотіка має використовуватись без «певних крайнощів», під чим розумілися «психаріїзми».
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Babiniotis, Georgios: Dictionary of the new Greek language Lexiko tis neas ellinikis glossas, Athens, 2002, p. 474.
