Моа (рід)
(Перенаправлено з Дінорніс)
| †Моа | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Скелет Dinornis robustus
| ||||||||||||||
|
Вимерлий (c.1500)
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Моа[1], дінорніс (від лат. Dinornis — «жахливий птах»), гігантський моа — рід вимерлих птахів з родини моєвих ряду моаподібних. Ендемік Нової Зеландії.
Опис[ред. | ред. код]
Моа сягали заввишки 3,6 м і важили 230—278 кг. Рештки відомі з пліоценових і четвертинних відкладень Нової Зеландії. Яйця дінорнісів важили до 8 кг.
Види[ред. | ред. код]
Таксономія[ред. | ред. код]
Кладограму побудовано за матеріалами аналізу, здійсненого в 2009 р. Bunce et al.:[2]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Emeidae |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Baker, Allan J.; Huynen, Leon J.; Haddrath, Oliver; Millar, Craig D.; Lambert, David M. (2005). Reconstructing the tempo and mode of evolution in an extinct clade of birds with ancient DNA: The giant moas of New Zealand (PDF). Proceedings of the National Academy of Sciences. 102 (23): 8257—8262. doi:10.1073/pnas.0409435102. PMC 1149408. PMID 15928096. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 14 лютого 2011.
- Benes, Josef (1979). Prehistoric Animals and Plants. London, UK: Hamlyn. с. 191. ISBN 978-0-600-30341-1.
- Bunce, Michael; Worthy, Trevor H.; Ford, Tom; Hoppitt, Will; Willerslev, Eske; Drummond, Alexei; Cooper, Alan (2003). Extreme reversed sexual size dimorphism in the extinct New Zealand moa Dinornis. Nature. 425 (6954): 172—175. doi:10.1038/nature01871. PMID 12968178.
- Campbell, Jr., K. E.; Marcus, L. (1992). The relationship of hindlimb bone dimensions to body weight in birds. Papers in avian paleontology honoring Pierce Brodkorb. Science. Natural History Museum of Los Angeles County (36): 395—412.
- Huynen, Leon J.; Millar, Craig D.; Scofield, R. P.; Lambert, David M. (2003). Nuclear DNA sequences detect species limits in ancient moa. Nature. 425 (6954): 175—178. doi:10.1038/nature01838. PMID 12968179.
- Owen, Richard (1843). On the remains of Dinornis, an extinct gigantic struthious bird. Proceedings of the Zoological Society of London: 8—10, 144—146.
- Wood, Gerald (1983). The Guinness Book of Animal Facts and Feats (вид. 3rd). Sterling Publishing Company Inc. ISBN 978-0-85112-235-9.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Willerslev E., Worthy T., Shapiro B. et al. The evolutionary history of the extinct ratite moa and New Zealand Neogene paleogeography // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. / M. R. Berenbaum — [Washington, etc.], USA: National Academy of Sciences [etc.], 2009. — Vol. 106, Iss. 49. — P. 20646–20651. — ISSN 0027-8424; 1091-6490 — doi:10.1073/PNAS.0906660106
|
|
Це незавершена стаття про викопних птахів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |