Діод Зенера

Зображення діода Зенера на електричних принципових схемах

Вольт-амперна характеристика діода Зенера, із напругою пробою 17 В. (Врахуйте різницю масштабів додатньої і від'ємної гілок ВАХ).

Діод Зенера (стабілітрон) — різновид діодів, що в режимі прямих напруг, проводять струм як звичайні діоди, а при зворотній напрузі — струм різко зростає тільки в області напруг близьких до пробою («зенерівська напруга»). Прилад отримав назву на честь імені його першовідкривача Кларенса Зенера.

В основі роботи стабілітрона лежать два механізми:

• Лавинний пробій p-n переходу
• Тунельний пробій p-n переходу, також відомий під назвою ефект Зенера.

Незважаючи на схожі наслідки, ці два фізичні механізми принципово відрізняються один від одного. Як правило, домінує один із механізмів пробою. В діодах Зенера, до напруги 5,6 В домінує тунельний пробій, а при вищих напругах — домінуючим стає лавинний пробій (із позитивним температурним коефіцієнтом).^{[Джерело?]} При напрузі рівній 5,6 В обидва механізми врівноважуються, і тому вибір такої напруги є оптимальним для пристроїв з широким температурним діапазоном використання.^{[Джерело?]}

Використання

Діоди Зенера широко використовуються для побудови джерел опорної напруги, в різноманітних електронних схемах. Для цього їх під'єднують до джерела напруги через обмежуючий опір (резистор).

Див. також

• Стабілітрон з прихованою структурою
• Світлодіод
• Органічний світлодіод
• Фотодіод
• Напівпровідниковий діод
• Резонансний тунельний діод

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.