Діод Зенера
Діод Зенера (стабілітрон) — різновид діодів, що в режимі прямих напруг, проводять струм як звичайні діоди, а при зворотній напрузі — струм різко зростає тільки в області напруг близьких до пробою («зенерівська напруга»). Прилад отримав назву на честь імені його першовідкривача Кларенса Зенера.
В основі роботи стабілітрона лежать два механізми:
- Лавинний пробій p-n переходу
- Тунельний пробій p-n переходу, також відомий під назвою ефект Зенера.
Незважаючи на схожі наслідки, ці два фізичні механізми принципово відрізняються один від одного. Як правило, домінує один із механізмів пробою. В діодах Зенера, до напруги 5,6 В домінує тунельний пробій, а при вищих напругах — домінуючим стає лавинний пробій (із позитивним температурним коефіцієнтом).[Джерело?] При напрузі рівній 5,6 В обидва механізми врівноважуються, і тому вибір такої напруги є оптимальним для пристроїв з широким температурним діапазоном використання.[Джерело?]
[ред.] Використання
Діоди Зенера широко використовуються для побудови джерел опорної напруги, в різноманітних електронних схемах. Для цього їх під'єднують до джерела напруги через обмежуючий опір (резистор).
