Діонісій Молодший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володіння Діонісія Молодшого

Діонісій Молодший, також Діонісій II Сіракузький (396337 до н. е.) — тиран Сіракуз з 367 по 357 роки дон. е. (перший раз) та з 346 по 344 роки до н. е. (другий раз). Син тирана Діонісія I та знатної мешканки Локр — Доріс.

Перше володарювання[ред.ред. код]

При підтримці найманців свого батька Діонісій захопив владу. Перші роки він користався порадами Діона, свого дядька, навіть в якихось напрямках дозволяв собою керувати.

В цей час продовжувалася війна з Карфагеном (у 364 році до н. е. було укладено перемир'я). Попри це Діонісій Молодший знизив військовий податок на три роки. 3 000 засуджених за борги з податків були прощені та отримали волю. До того ж у 367 році до н. е. він спрямував листа із запрошенням філософу Платону. Тим більше, що Платон був другом Діона. Платон прибув до Сіракуз у 366 році до н. е. Під впливу філософа Діонісій Молодший відмовив від розкішного способу життя, почав виказувати думки щодо відмови від тиранії.

Поступово в наслідок підозр щодо Діона (його намагання вести перемовини з карфагенянами без огляду на Діонісія, інші антитиранічні думки й дії) Діонісій відсторонив його від владних повноважень Діон, а слідом за й Платон відправилися до Коринфу. У 361 році до н. е. Діонісій знову запросив Платона до себе, але той був у Сіракузах неначе полонений і навесні 360 року до н. е. покинув місто. Вест час перебування Платона у Сіракузах його супутники досліджували антитиранські настрої у громаді.

Водночас Діонісій Молодший дозволив мешканцям колишнього міста Наксос відродити громаду Тавроменія. Також за його розпорядженям почали відновлювати місто Регій під новою назвою Фойбея, де було розміщено військовий гарнізон. В цілому зовнішня політика Діонісія Молодшого спрямовувалася на захист вже існуючих володінь. У Нижній Італії він боровся з місцевим племенем луканійців, які атакували його володіння. Після оборони власної території була укладена мирна угода (359 рік до н. е.). З вільними міста Тарентської затоку у Сіракуз склалися мирні стосунки. Це дозволило закласти два нових міста в Апулії. Крім того Діонісій Молодший був у союзницьких відносинах зі Спартою.

Але в цілому авторитет Діонісія Молодшого згасав, його спроби зробити тиранію більш цивілізованою зазнали невдачі. Тому, коли у серпні 357 року до н. е. Діон висадився на західному узбережжі Сицилії із загоном найманців у 600 осіб при підтримці карфагенського воєначальника у місті Міноя, то він швидко захопив міста Гелу, Аграгант, Камарину. Після цього Діон отримав допомогу від сікулів та сіканів. До Сіракуз Діон дійшов з 2000 вояків. Південна Італія теж повстала. При цьому жителі Сіракуз відкрили ворота Діону. В руках прихильників Діонісія Молодшого залишилися острови Ортігія та Ахрадіна. Проте з Еллади на допомогу Діону прибув Гераклід з 20 трієрами та 1600 вояками. В цій ситуації Діонісій передав командування на Ортігії своєму синові Аполлократу, а сам відправився до Італії. Звідси від спорядив флот з харцями та озброєнням на допомогу синові на чолі з неаполітанцем Ніпсієм.

В решті решт згідно з угодою між Діонісієм і Діоном останній відмовлявся від влади над Сіракузами, але отримував право завоювати інші міста Сицилії. Ще якийсь час точилася боротьба за владу на острові, але Діонісій Молодший практично втратив все, що залишив йому батько. У 355 році до н. е. його син Аполлократ покинув Ортігію і з п'ятьма кораблями попрямував до батька у південну Італію.

Друге правління[ред.ред. код]

Весь час після свого відсторонення від влади Діонісій Молодший перебував у Локрах, на батьківщині своєї матері. У 352 році до н. е. з метою створити базу для подальшого відновлення своєї влади у Сіракузах він став тираном Локр. В цей же час полководець Каліпп скинув Діона, захопив владу у Сіракузах, після чого зумів оволодіти Катаною та Регієм. Незабаром той загинув, а в Сіракузах подовжився політичний хаос.

У 346 році до н. е. скориставшись слабкістю тирана Сіракуз Нісея(свого зведеного брата), Діонісій Молодший захопив місто. Але як тільки Діонісій відправився з Локр, його мешканці повстали, відновили свободу та стратили дружину Діонісія Софросіну й двох його доньок.

У Сіракузах Діонісій відразу стикнувся з трьома супротивниками: тираном Леонтін Гікетом, карфагенянами і Тімолеонтом, якого відправив Коринф, щоб відновити волю усіх міст Сицилії. Вся ця складна ситуація змусила Діонісія Молодшого здатися Тімолеонту, який стояв військовим табором під Катаною (344 рік до н. е.).

Останні роки[ред.ред. код]

Діонісія Молодшого відправили до Коринфу, де він спокійно жив до смерті. Тут він зустрічався з царем Македонії Філіппом, листувався з філософом Аристоксеном. В цілому ж колишній тиран займався філософськими вправами.

Образ в літературі[ред.ред. код]

Діонісій II Сіракузький виступає одним з головним діючих персонажів в романі «Маска Аполлона» британської письменниці Мері Рено. Значна увага приділяється реалістичному опису міста Сіракузи доби Діонісія: його городян, деяких споруд, зокрема театру, а також облаштування фортеці Ортігія.

Джерела[ред.ред. код]

  • Helmut Berve. Die Tyrannis bei den Griechen. 2 Bände. München 1967