Діон Хрисостом
Діо́н Кокце́ний (* 40 — † 120) — давньогрецький красномовець Римської доби. Мав прізвисько Хрисостом, тобто Златомовець.
Життєпис[ред.]
Був сином Пасікрата. Народився у м. Пруса (римська провінція Віфінія). Його батько мав достатньо коштів, щоб надати Діону гарну освіту. В часи правління імператора Веспасіана Флавія, десь у 70-х роках Діон переїздить до Риму.
Спершу він був ритором й навіть складав промови проти філософії, але потім до філософії його долучив Музоній Руф. З приходом до влади імператора Доміціана Діон виступав з критикою дій володаря. За це його у 82 році відправили у заслання. Під час своїх подорожей діон відвідав провінції Місія. Фракія, Македонія. Ахейя. Також він був у північному Причорномор'ї, зокрема у м. Ольвія.
У 96 році Доміціана було вбито, а новим імператором став Марк Кокцей Нерва, який був другом Діона. Тому у тому же році Діон Хрисостом повертається до Риму. Вдячний Діон додає до свого імені фамілію імператора й стає Кокценієм. З цього моменту починається бурхлива діяльність Діона в якості красномовця.
Наприкінці життя — десь у 111 році він повертається до рідного міста Пруса, де займає видатне становище. тут він й помер у 120 році.
Творчість[ред.]
Збереглося 80 промов Діона Хрисостом. Вони невелички за обсягом. Головним чином торкаються моральних та художніх тем, зокрема переробка літературних творів. Наприклад трьох «Філоктетів» Есхіла, Софокла, Евріпіда. Також Діон виступав з клопотаннями перед імператором за міста та людей. Є промови, що славлять імператорську владу.
Цікавими є «Борисфенівська промова», де йдеться про відвідування міста Ольбія та гирла Дніпра, та «Евбейська промова», в якій надається опис життя мешканців острова Евбея.
Промови Діона Хрисостом написані на чудовій грецькій мові, з багатьма діалоговими сценками. Діон багато посилається на Гомера та цитує його, часто використовує приклади з життя Сократа та діогена-кініка.
Джерела[ред.]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Діон |
- B.F. Harris, «Dio of Prusa», in: Aufstieg und Niedergang der Römischen Welt 2.33.5 (1991) 3853-3881
