Дія (супутник)
| |
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 2000 року |
| Відкривач(і) | Скот С. Шепард |
| Планета | Юпітер |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 12 555 000 [1] км |
| Орбітальний період | 286,95 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,248 |
| Нахил орбіти | 28° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Діаметр | ~4 км |
| Середній радіус | ~2 км |
| Маса | ~9×1013 кг |
| Густина | 2,6 г/см³ |
| Альбедо | 0,04 |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| S/2000 J 11, Jupiter LIII | |
|
| |
Дія (Dia, Jupiter LIII) — нерегулярний супутник Юпітера.
Відкриття[ред. | ред. код]
Дія була відкрита в 2000 році Скоттом Шеппардом та групою науковців з Гавайського університету і отримала тимчасове позначення S/2000 J 11.[2][3]
7 березня 2015 року супутник отримав номер LIII і назву Dia (Дія) на честь персонажа давньогрецької міфології — дружини Іксіона і коханки Зевса.
Орбіта[ред. | ред. код]
Супутник виконує повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 12 555 000 км. Сидеричний період обертання становить 286,95 земних діб. Орбіта має ексцентриситет ~0,248. Нахил орбіти до локальної площини Лапласа становить 28,3°[4]
S/2000 J 11 належить до Групи Гімалії, п'ять супутників якої мають орбіти між 11 до 13 млн км від Юпітера, нахил орбіти приблизно 26,63°.
Фізичні характеристики[ред. | ред. код]
Супутник має приблизно 4 кілометра в діаметрі, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679—2686. doi:10.1086/316817.
- ↑ IAUC 7555: Satellites of Jupiter [Архівовано 16 вересня 2002 у Wayback Machine.] 2001 January 5 (discovery)
- ↑ MPEC 2001-A29: S/2000 J 7, S/2000 J 8, S/2000 J 9, S/2000 J 10, S/2000 J 11 [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] 2001 January 15 (discovery and ephemeris)
- ↑ Sheppard, S. S.; Jewitt, D. C.; Porco, C.; Jupiter's outer satellites and Trojans, in Jupiter: The planet, satellites and magnetosphere, edited by Fran Bagenal, Timothy E. Dowling, William B. McKinnon, Cambridge Planetary Science, Vol. 1, Cambridge, UK: Cambridge University Press, ISBN 0-521-81808-7, 2004, pp. 263–280
Посилання[ред. | ред. код]
- — Список супутників Юпітера [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Список супутників Юпітера на сайті НАСА [Архівовано 6 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Список супутників Юпітера на сайті Скотта Шеппарда (англ.)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |