МИР (ЕОМ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ЕОМ "МИР-1")
Перейти до: навігація, пошук
ЕОМ "МИР-1"

Електронна обчислювальна машина «МИР» (абревіатура рос. Машина для Инженерных Расчетов) — серія ЕОМ для інженерних обчислень, створена в 1965 році Інститутом кібернетики Академії наук України під керівництвом академіка В. М. Глушкова. Одна з перших у світі персональних ЕОМ. Випускалася серійно та призначалася для використання в навчальних закладах, невеликих інженерних бюро та наукових відділах. Мала ряд унікальних властивостей, зокрема апаратно реалізовану машинну мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, та розвинуте математичне забезпечення.

МИР-1[ред.ред. код]

Система числення десяткова (двійково-десяткова). Числа могли бути представлені як цілі десяткові зі знаком, з десятковим порядком та з плаваючою комою, тобто в стандартному форматі більшості алгоритмічних мов. Дії могли виконуватися з числами довільної розрядності та довільного діапазону, обмеженого лише об’ємом пам’яті в 4096 символів. Час на виконання операції додавання — 50 мкс. Середня швидкодія — близько 1–2 тисяч оп/с. Машина мала в комплекті електрифіковану друкарську машинку для вводу та виводу інформації зі швидкістю 7 знаків на секунду. Управління машиною було організовано за мікропрограмним принципом.

Мікропрограмування дозволило істотно підняти семантичний рівень машинної мови та довести її до рівня мов програмування високого рівня. Фактично за мікропрограмами виконувалась більшість арифметичних дій, обчислення елементарних функцій, виконувалася попередня трансляція та інтерпретація вхідної програми. Мікрокоманди машини «МИР-1» 120-розрядні та записані на змінних мікропрограмних матрицях. Це дозволяло довільним чином змінювати характер застосування машини, склад арифметичних та логічних операцій, які вона може виконувати.

Математичне забезпечення[ред.ред. код]

В. М. Глушков з командою розробників «МИР-1»

В склад стандартного математичного забезпечення входили програми чисельних методів, лінійного програмування, розрахунку мережевих графіків, програми розв’язання систем звичайних диференціальних рівнянь, систем лінійних рівнянь до 24 порядку включно, відшукування коренів та власних значень, програми інтерполяції і апроксимації, декілька програм редагування, які дозволли виводити графіки, таблиці та тексти.

Вхідна мова[ред.ред. код]

Алфавіт вхідної мови ЕОМ «МИР-1» складали великі кириличні та латинські літери, знаки операцій (+, -, ×, /, інтеграл, =, <, >, квадратний корінь, сума, добуток), знаки виділення цілої й дробової частини числа, цифри, покажчик порядку числа, розділові знаки (дужки, крапка з комою, коми й т. д.). При введенні інформації в машину можна було користуватися стандартними позначеннями елементарних функцій (тригонометричних, зворотних тригонометричних, гіперболічних, логарифму та ін.).

Ключові слова на російській мові «РАЗРЯДНОСТЬ», «ВЫЧИСЛИТЬ», «ЗАМЕНИТЬ», «ЕСЛИ», «ТО», «ИНАЧЕ», «ГРАФИК», «МАССИВ», «ЗАГОЛОВОК ТАБЛИЦЫ» та інші використовувалися для опису обчислювального алгоритму й визначення форми вихідної інформації: вивести результат в рядок, у форматі багатопозиційної таблиці, графіка й таке інше. Десяткові числа вводилися в машину в довільному написанні, наприклад, 374,3; 5×10-7; 3 та ін. Розрядність, з якої будуть вироблятися обчислення, вказувалася при формулюванні задачі. Передбачалась можливість роботи з цілими числами й масивами.

Існувала можливість редагування та налагодження раніше уведеної й працюючої програми. Режим «ЗАМЕНЯТЬ» дозволяв одну розрядність обчислень змінити на ішну, один виділений оператор — іншим, додавати оператори в програму, змінювати при деяких умовах опису основної програми тощо.

Стекова організація[ред.ред. код]

Вхідне завдання для машини, сформульоване на вхідній мові програмування, послідовно вводилося в запам’ятовуючий пристрій. Відбувалася інтерпретація операторів, директив та виразів на внутрішню мову машини з попереднім синтаксичним контролем, резервування пам’яті для структур даних та іншим.

Арифметичні операції виконувалися у відповідному блоці, який мав стекову організацію. Така структура дозволяла особливо ефективно вирішувати проблеми, пов’язані з управлінням пам’яттю для збереження проміжних результатів обчислень, організації викликів підпрограм, рекурсивних обчислень тощо.

Такий же стековий принцип застосовувався в машині МИР для інтерпретації арифметичних виразів.

МИР-2[ред.ред. код]

Базові технічні характеристики[ред.ред. код]

Швидкодія машини «МИР-2» становила приблизно 12 000 оп/с. Ємність оперативного запам’ятовуючого пристрою — 8 000 символів. Постійний запам’ятовуючий пристрій мав ємність біля 1,6 млн двійкових розрядів (біт), що є достатнім для розміщення кількох десятків тисяч мікрокоманд. В якості зовнішніх пристроїв використовувались ввод з перфострічки, вивід на перфострічку, електрифіковану друкарську машинку, екранний пульт зі світловим пером.

Мова АНАЛИТИК[ред.ред. код]

В якості вхідної мови в машині «МИР-2» використувувалась спеціальна мова високого рівня АНАЛИТИК, яка розвивала концепції вбудованої мови програмування «МИР-1», і додатково дозволяла безпосередньо формулювати завдання з аналітичних перетвореннях формул, дозволяла отримувати аналітичні вирази похідних та інтегралів.

ЕОМ «МИР-2»

Підтримка аналітичних перетворень[ред.ред. код]

Структурна інтерпретація мови АНАЛИТИК дозволила реалізувати ефективну роботу з дійсними числами необмеженої розрядності та точних операції над дробовими раціональними числами і алгебраїчними виразами, які розглядалися з точністю до основних співвідношень алгебри та аналізу (навіть співвідношення для трансцендентних функцій). Структурна реалізація аналітичних перетворень забезпечила настільки істотне підвищення продуктивності обчислень, що для цілого ряду конкретних аналітичних задач час їхнього розв’язку на ЕОМ «МИР-2» був у сотні разів меншим, ніж на машинах традиційної архітектури.

Екранний пульт зі світловим пером[ред.ред. код]

Машина «МИР-2» мала унікальний для того часу інтерфейс зі світловим пером, який дозволяв, зокрема, вирішувати проблеми візуального проектування, коригування результатів проектування завдань та результатів розробником. Екранний пульт також дозволяв динамічний діалоговий режим, вкрай важливий для організації ефективного процесу відлагодження складних алгоритмів. Екранний пульт мав буферну пам’ять в 4 тисячі символів. Це дозволяло, наприклад, вводити інформацію з перфострічок в цю буферну пам’ять, проглядати її зміст на екрані, редагувати та виправляти її. Система надавала можливість проводити таке редагування в фоновому режимі, одночасно з виконанням інших завдань.

Посилання[ред.ред. код]