ЕОМ «МИР-2»
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2010) |
 |
Було запропоновано, щоб цю статтю або розділ було об'єднано з ЕОМ «МИР-1», але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з серпня 2009. |
Електронна обчислювальна машина «МИР-2» (абревіатура рос. Машина для Инженерных Расчётов) — вдосконалена версія ЕОМ «МИР-1», розроблена Інститутом кібернетики Академії наук України під керівництвом академіка В. М. Глушкова (вироблялася з 1969 р.).
Зміст |
Технічні особливості [ред.]
Базові технічні характеристики [ред.]
Швидкодія машини «МИР-2» становила приблизно 12 000 оп/с. Ємність оперативного запам’ятовуючого пристрою — 8 000 символів. Постійний запам’ятовуючий пристрій мав ємність біля 1,6 млн двійкових розрядів (біт), що є достатнім для розміщення кількох десятків тисяч мікрокоманд. В якості зовнішніх пристроїв використовувались ввод з перфострічки, вивід на перфострічку, електрифіковану друкарську машинку, екранний пульт зі світловим пером.
Мова АНАЛИТИК [ред.]
В якості вхідної мови в машині «МИР-2» використувувалась спеціальна мова високого рівня АНАЛИТИК, яка розвивала концепції вбудованої мови програмування «МИР-1», і додатково дозволяла безпосередньо формулювати завдання з аналітичних перетвореннях формул, дозволяла отримувати аналітичні вирази похідних та інтегралів.
Підтримка аналітичних перетворень [ред.]
Структурна інтерпретація мови АНАЛИТИК дозволила реалізувати ефективну роботу з дійсними числами необмеженої розрядності та точних операції над дробовими раціональними числами і алгебраїчними виразами, які розглядалися з точністю до основних співвідношень алгебри та аналізу (навіть співвідношення для трансцендентних функцій). Структурна реалізація аналітичних перетворень забезпечила настільки істотне підвищення продуктивності обчислень, що для цілого ряду конкретних аналітичних задач час їхнього розв’язку на ЕОМ «МИР-2» був у сотні разів меншим, ніж на машинах традиційної архітектури.
Екранний пульт зі світловим пером [ред.]
Машина «МИР-2» мала унікальний для того часу інтерфейс зі світловим пером, який дозволяв, зокрема, вирішувати проблеми візуального проектування, коригування результатів проектування завдань та результатів розробником. Екранний пульт також дозволяв динамічний діалоговий режим, вкрай важливий для організації ефективного процесу відлагодження складних алгоритмів. Екранний пульт мав буферну пам’ять в 4 тисячі символів. Це дозволяло, наприклад, вводити інформацію з перфострічок в цю буферну пам’ять, проглядати її зміст на екрані, редагувати та виправляти її. Система надавала можливість проводити таке редагування в фоновому режимі, одночасно з виконанням інших завдань.
