Ебер Фінн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ебер Фінн (ірл. — Éber Finn або Éibhear Fionn) — верховний король Ірландії. Час правління (згідно середньовічної історичної традиції): 1287–1286 до н. е. (згідно з «Історією Ірландії» Джеффрі Кітінга) [3] або 1700 р. до н. е. (відповідно до «Хроніки Чотирьох Майстрів») [2]. Син Міля Іспанського. Засновник королівської лінії «нащадків синів Міля» від якої ведуть свій родовід всі королівські династії Ірландії і королівські династії деяких монархій Європи. Герой чисельних давніх ірландських легенд, міфів та історичних переказів.

Легенда про походження гелів[ред.ред. код]

Згідно «Книги Захоплень Ірландії» предки гелів жили в Іспанії. Вождем цього племені був Міль (ірл. — Míl). Міль мав двох синів — Ебера Донна та Ерімона (ірл. — Éber Donn, Érimón), які успадкували владу свого батька над гелами. Дядько Міля — Іх (ірл. — Íth) здійснив подорож до Ірландії. Місцеві правителі Ірландії — Мак Квілл, Мак Кехт, Мак Грейне (ірл. — Mac Cuill, Mac Cécht, Mac Gréine) запідозрили, що Іх хоче захопити Ірландію і запросивши його на урочистий обід вбили його. Мак Квілл, Мак Кехт, Мак Грейне були вождями так званих Племен Богині Дану (Туата Де Даннан — Tuatha Dé Danann), що здавна населяли Ірландію. Про це довідались сини Міля і влаштували військовий похід на Ірландію. Вони спорядили 36 кораблів і вирушили в похід. Висадились вони в Ірландії на території нинішнього графства Керрі. Висадившись вони вирушили в похід на Тару — давню столицю Ірландії. По дорозі вони зустріли трьох королев, яких звали Еріу, Банба, Фодла (ірл. — Ériu, Banba, Fodla). Тому острів вирішили назвати на їх честь — з того часу острів Ірландію називають трьома назвами — Еріу, Банба, Фодла.

Боротьба за остів Ірландія[ред.ред. код]

У Тарі сини Міля зустріли трьох королів і оголосили їм ультиматум. Справа йшла до війни. Але зійшлися такому договорі: нехай сини Міля знову сядуть на свої кораблі і відпливуть на відстань дев'яти хвиль від берега Ірландії. Якщо після цього вони знову зможуть висадитись на берег — Ірландія належить їм. Якщо не зможуть — Ірландія лишається Племенам Богині Дану. Коли сини Міля відпливли, друїди Племені Богині Дану своїми чарами здійняли сильний шторм і туман. Кораблі почали тонути. Дев'ять синів Міля потонуло, лишилися тільки троє — Ебер Фінн, Ерімон, Амергін (ірл. — Eber Finn, Érimón, Amergin). Вони змогли здолати чари і висадитись на берегах Ірландії. Проте Племена Богині Дану відмовились віддати їм весь острів. Відбулась битва під Тальтіу (ірл. — Tailtiu). Племена Богині Дану були переможені і їх вожді вирішили піти разом з усім племенем у потойбічний світ — сид, який розташовувався в глибині курганів та пагорбів Ірландії. Амергін був поетом і не захотів правити людьми. Він розділив Ірландію навпіл — північну частину віддав Ерімону, а південну — Еберу Фінну.

Смерть[ред.ред. код]

Через рік після битви в Тальтіу Ебер Фінн висловив незадоволення своєю часткою і пішов війною на свого брата. Битва відбулася під Айргетросом (ірл. — Airgetros). Ебер Фінн був вбитий і Ерімон став одноосібним правителем Ірландії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Jones M. (ed.) Lebor Gabála Érenn.
  • Macalister Stewart R. A. (ed. & trans.) Lebor Gabála Érenn: The Book of the Taking of Ireland Part V // Irish Texts Society, 1956. — P. 11 — 185.
  • Comyn D., Dinneen P. S. (ed .& trans.) The History of Ireland by Geoffrey Keating // Irish Texts Society, 1902–1914. — Book 1 Chapters. — P. 21, 22, 23, 24.
  • O'Donovan J. (ed. & trans.) Annala Rioghachta Éireann: Annals of the kingdom of Ireland by the Four Masters. — Dublin, 1848–1851. — Vol. 1. — P. 25 — 35.
Попередник:
Мак Квілл
Верховний король Ірландії
1287 до н.е.1286 до н.е.
Наступник:
Ерімон