Евернія сливова
| Евернія сливова | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Evernia prunastri (L.) Ach. 1810 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Lichen prunastri L., Lobaria prunastri (L.) Hoffm., Parmelia prunastri (L.) Ach., Physcia prunastri (L.) DC., Platysma prunastri (L.) Frege, Borrera prunastri (L.) Sibth. & Sm., Ramalina prunastri (L.) Chevall. | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Евернія сливова (Evernia prunastri) — вид лишайників з роду евернія родини пармелієвих (Parmeliaceae). Місцеві назви — вовкуни, мох дубовий.
Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
._%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD.jpg)
Має листовату або листовато-кущисту слань, до 10 см завдовжки, однопластинчату або розгалужену, звисаючу або піднесену над субстратом, що складається з ніжних плоских лопатей зі слабко загорнутим на нижню сторону краєм. Верхня сторона сірувато-зелена, білувато-сіра, зверху більш інтенсивно забарвлена, нижня — трохи світліше, часто має рожевий відтінок. По краю лопатей розташовані численні сірувато-білі опуклі соредії, що іноді утворюють суцільну облямівку краю. З часом талом жовтіє. Плодові тіла (апотеції) 2—10 мм у діаметрі, коричневі або червоно-коричневі, матові, розміщені розріджено на верхній частині слані або на закінченнях лопатей.
Екологія[ред. | ред. код]
Росте як епіфіт на стовбурах дерев переважно листяних порід (дуба, ясена, кленів, липи тощо), на мертвій деревині, рідко на ґрунті.
Поширення[ред. | ред. код]
Ареал охоплює північні й помірні області. В Україні зростає в лісових і на півночі лісостепових районів.
Входить до переліку видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека у Вінницькій області.[1]
Використання[ред. | ред. код]
Евернію сливову заготовляють на території України. Екстракт з неї використовують у парфумерній промисловості.[2] Слань (Lichen quercus) містить евернінову кислоту та її ефіри, смоли, віск, жири. Настій слані моху дубового п'ють при кашлі, астмі, для збудження апетиту, при запорах.
Настій приймають внутрішньо (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, відварюють 5 хвилин, проціджують) по півсклянки 4 рази на день до їжі.
Збирання[ред. | ред. код]
Слань збирають рано навесні (квітень) або восени (вересень—жовтень), знімаючи її з гілок руками або зішкрябуючи ножем. Висушують у добре провітрюваних приміщеннях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області (2008 рік) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2015. Процитовано 25 червня 2013.
- ↑ [[Ботаніка]]. [[Водорості]] та [[гриби]]. Навчальний посібник (під редакцією [[Костіков Ігор Юрійович|І. Ю. Костікова]] та [[Джаган Вероніка Володимирівна|В. В. Джаган]]). Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Лікарські рослини [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Эверния сливовая, или «дубовый мох» — Evernia prunastri (L.) Ach. на сайті Экологический центр «Экосистема» [Архівовано 9 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Дикорастущие растения Крыма(рос.)
- Сайт Україна туристична. Мох дубовий
Посилання[ред. | ред. код]
- «Мох» дубовий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 284. — ISBN 5-88500-055-7.
- Index Fungorum [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Consortium of North American Lichen Herbaria [Архівовано 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- United States Department of Agriculture [Архівовано 8 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)