Еве (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еве
Ɛʋɛgbè
Поширена в: Гана, Того
Регіон: південна Гана на схід від річки Вольта, південне Того
Носії: 2,5 млн.
Писемність: латиниця
Класифікація: Нігеро-конголезька макросім'я
Ква сім'я чи Вольта-нігерська сім'я
Гбе група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 ee
ISO 639-2 ewe
ISO 639-3 ewe
Gbe languages.png

Еве (самоназва: Ɛʋɛgbè — мова нігеро-конголезької макросім'ї, поширена в Гані, Того і Беніні (у перших двох вона широко викладається в школах, хоча і не має офіційного статусу). Кількість носіїв — близько 5 млн людей. Еве належить до групи гбе, яку традиційно включали до сім'ї ква, а в наш час[Коли?] пропонують перемістити в вольта-нігерські мови. Група гбе поширена від сходу Гани до заходу Нігерії. Серед інших мов гбе слід згадати фон і аджа. Як і інші мови групи гбе, еве — тональна мову.

Фонетика[ред.ред. код]

Приголосні[ред.ред. код]

Губно-губні Губно-зубні Альвеолярні Ретрофлексні Піднебінні Задньопіднебінні Піднебінні огублені Гортанні
Вибухові p b t d ɖ k ɡ k͡p ɡ͡b
Африкати ʦ ʣ
Носові m n ɲ ŋ
Фрикативні ɸ β f v s z x ɣ h
Напівголосні l j w

Носові приголосні [m, n, ɲ, ŋ] не мають фонематичного статусу, оскільки вони є алофоном інших приголосних у поєднанні з носовими голосними. Еве — одна з небагатьох мов, де протиставляються [f] і [ ɸ], [v] та [β], які в інших мовах розглядаються як алофони.

Голосні[ред.ред. код]

Передній ряд Задній ряд
Закриті i, ĩ u, ũ
Напівзакриті e o
Напіввідкриті ɛ, ɛ ɔ, ɔ
Відкриті a, ã

У деяких діалектах еве в Гані є додаткові голосні /ə/ і /ə/.

Система письма[ред.ред. код]

Алфавіт еве заснований на африканському стандартному алфавіті на основі латиниці з деякими додатковими літерами. Деякі букви запозичені з Міжнародного фонетичного алфавіту.

A a B b D d Ɖ ɖ Dz dz E e Ɛ ɛ F f Ƒ ƒ G g Gb gb Ɣ ɣ
/ a / / b / / d / / ɖ / / ʣ / / e /, / ə / / ɛ / / f / / ɸ / / ɡ / / ɡ͡b / / ɣ /
H h I i K k Kp kp L l M m N n Ny ny Ŋ ŋ O o Ɔ ɔ P p
/ h / / i / / k / / k͡p / / l / / m / / n / / ɲ / / ŋ / / o / / ɔ / / p /
R r S s T t Ts ts U u V v Ʋ ʋ W w X x Y y Z z
/ l / / s / / t / / ʦ / / u / / v / / β / / w / / x / / j / / z /

Буква n після голосних позначає їх назалізацію. Тони зазвичай не маркуються, за винятком рідкісних випадків, коли їх позначення необхідно, щоб уникнути двозначності, наприклад, займенник («ми») позначається знаком високого тону на відміну від займенника mi («ви»), а займенник («ти») позначається низьким тоном на відміну від займенника wo («вони»).

  • ekpɔ wò [ɛk͡pɔ wɔ] — 'він бачив тебе'
  • ekpɔ wo [ɛk͡pɔ wɔ] — 'він бачив їх'

Синтаксис[ред.ред. код]

Звичайний порядок слів — Subject Verb Object. У конструкціях приналежності назва власника передує назві власності. Прикметники, числівники, вказівні та відносні займенники слідують за основним іменником. У мові еве є багата система серійних дієслівних конструкцій (див. Ansre 1961).

Література[ред.ред. код]

  • Ansre, Gilbert (1961)The Tonal Structure of Ewe. MA Thesis, Kennedy School of Missions of Hartford Seminary Foundation.
  • Ameka, Felix Kofi (2001) 'Ewe'. In Garry and Rubino (eds.),Fact About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages, Past and Present, 207–213. New York / Dublin: The HW Wilson Company.
  • Collins, Chris. 1993. Topics in Ewe Syntax. Doctoral Dissertation, MIT.
  • Capo, Hounkpati BC (1991)A Comparative Phonology of Gbe, Publications in African Languages and Linguistics, 14. Berlin / New York: Foris Publications & Garome, Bénin: Labo Gbe (Int).
  • Pasch, Helma (1995)Kurzgrammatik des EweKöln: Köppe.
  • Westermann, Diedrich Hermann (1930)A Study of the Ewe LanguageLondon: Oxford University Press.

Посилання[ред.ред. код]