Егей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Феміда та Егей

Еге́й (грец. Aigeus) — афінський володар, син Пандіона й Пілії, дочки мегарського царя Пілада, онук Кекропа, батько Тесея.

Етимологія[ред.ред. код]

Народжений на вигнанні, Егей після смерті батька поверувся до Афін і відібрав в своїх родичів владу, що колись належала його батькові. Не маючи дітей від жодної з двох дружин, Егей вирушив до піфії дізнатися, чи судилося йому бути батьком. Загадкові слова пророцтва зрозумів мудрий володар Тройзену Піттей, що напоїв Егея й поклав у ліжко до своєї дочки Етри, до якої тієї ночі приходив і Посейдон. Етра народила Тесея, що виявився, таким чином, одночасно сином Егея та бога.

З часом, коли небожі відбирають у Егея трон, Тесей повертає його батькові. Коли Тесей вирушав на Крит, щоб убити Мінотавра, то домовився з батьком, що подолавши потвору, він замінить чорні вітрила, під якими плив корабель, білими, але в поспіху забув це зробити. Егей, побачивши чорні вітрила, подумав, що син загинув, і в розпачі кинувся в море, яке стало зватись Егейським. Ім'я Егея, мабуть, спочатку було місцевим прізвиськом морського бога (міф етимологізує незрозумілу назву моря). З плином часу іонійське божество Посейдон стало загальногрецьким морським богом, а Егей як цар посів окреме місце в грецькій міфології.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]