Едвард Белчер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
адмірал Едвард Белчер

Едвард Белчер (англ. Edward Belcher, Лондон) — адмірал, англо-канадський географ, мандрівник, полярний дослідник.

Народився 27 лютого 1799 року в Галіфаксі (Нова Шотландія, Канада). У 1812 році вступив на службу гардемарином в Королівський військово-морський флот Великобританії. 21 липня 1818 вироблений в чин лейтенанта.

У 1825-ому Белчер був включений до складу експедиції Фредеріка Вільяма Бичі, завданням якої було дослідження приполярних областей Аляски і Канади.

Після повернення командував різними судами Королівського військово-морського флоту, плавав біля північного та західного узбережжя Африки і в британських водах. 16 березня 1829 вироблений в чин коммандера. У 1833—1839 роках Белчер на кораблі «Сульфур» (англ. HMS Sulphur) здійснив кругосвітнє плавання, під час якого докладно дослідив і описав прибережні води Чилі.

У 1841 у Белчер відправився в Ост-Індію і брав участь в Першій Опіумній війні. Там він склав перший в англійській літературі географічний опис Гонконга. 6 травня 1841 Белчер вироблений в чин капітана і нагороджений орденом Бані Кавалерського хреста. У 1843 - 1847 роках він на 500-тонному судні «Самеранг» (англ. HMS Samarang) займався тригонометричними зйомками узбережжя Південно-Східної Азії. Після повернення Белчер був призначений командиром бригу «мастіффа» (англ. HMS Mastiff)

У 1852 Белчер знову опинився в Арктиці, там йому було доручено керівництво над урядовою експедицією, відправленою на пошуки Франкліна. Йому на допомогу було дано Френсіса Леопольда Мак-Клінтока. З ескадрою з п'яти суден: «Ессістанс» (англ. HMS Assistance), «Піонер» (англ. HMS Pioneer), ( «Резолют» англ. HMS Resolute), «Інтрепід» (англ. HMS Intrepid) і «Норт-Стар» пройшли зі сходу вздовж Баффінової землі до протоки Барроу. Там експедиція розділилася й зазимувала в різних пунктах Канадського Арктичного архіпелагу, причому судно «Норт-Стар» було відправлено на південь в затоку Бутія. Наступного літа Белчер і Мак-Клінток здійснили зйомку доступних островів.

Оскільки його судна опинилися в крижаному полоні, Белчер прийняв рішення покинути їх і пробиватися на південь пішим ходом по крижинам і островам. Дійшовши до острова Бичі, Белчер зустрів там Мак-Клуром з його екіпажем, який, рухаючись від Берингової протоки через море Бофорта зумів знайти Північно-Західний прохід. З'єднавшись вони рушили на південний схід і були підібрані єдиним вцілілим від експедиції судном «Норд-Стар», яке і доставило їх в Англію.

На батьківщині Белчер був відданий до військового суду за безпідставне залишення своїх кораблів, але був виправданий. Деякий час потому один з його кораблів ( «Resolute») був визволений з крижаного полону екіпажем американського китобійного судна, відремонтований і в якості призу потрапив до Нью-Йорку. Згодом з дерева цього корабля був зроблений стіл, який тривалий час стояв в Овальному кабінеті Білого дому.

Після зняття всіх звинувачень Белчер продовжив службу в британському військово-морському флоті, 11 лютого 1861 він був проведений в чин контр-адмірала, а 2 квітня 1866 — в чин віце-адмірала і звільнений у відставку. 13 березня 1867 Белчер був нагороджений орденом Бані Командорського хреста. 20 жовтня 1872 перебуваючи у відставці сер Едвард був проведений в чин адмірала.

Помер 18 березня 1877 року в Лондоні.

Твори[ред.ред. код]

  • «Narrative of a voyage round the world performed in HMS Sulphur, 1836—1842» (2 vols., 1843)
  • «Voyage of the HMS Samarang to Easter Archipelago» (2 vols., 1846)
  • «The last of the arctic voyages» (2 vols., 1855)

На честь Белчера названа вулиця в Гонконзі і вид чайки.

Джерела[ред.ред. код]

  • 300 мандрівників і дослідників. Біографічний словник. М., 1966
  • Магидович І. П., Магидович В. І.Нариси з історії географічних відкриттів. Т. IV. Географічні відкриття і дослідження нового часу (XIX — початок XX ст.). — М., 1985
  • Edward Belcher