Едвард Гуго фон Цейпель
Едвард Гуго фон Цейпель (швед. Edvard Hugo von Zeipel; 8 лютого 1873 — 8 червня 1959) — шведський астроном.
Наукова біографія[ред.]
Закінчив Упсальський університет, удосконалював свої знання в Парижі (під керівництвом Анрі Пуанкаре) та в Пулково. З 1904 — доцент Упсальского університету, з 1911 — астроном-спостерігач Упсальского обсерваторії, з 1920 — професор університету. У 1938 вийшов у відставку.
Наукові праці присвячені небесній механіці і зоряній астрономії. Розробляв теорію збуреного руху в застосуванні до періодичних комет і астероїдів. Запропонував новий метод поділу коротко- і довго-періодичних рухів в гамільтонових системах типу систем небесної механіки (метод Цейпеля). Метод ефективно використовується при розрахунках руху природних і штучних небесних тіл. Досліджував закономірності розподілу зірок в кульових скупченнях і розробив метод для визначення відносних мас зірок усередині скупчень. В області астрофізики займався вивченням внутрішньої будови зірок, зоряної фотометрії, вивченням змінних зірок.
Один із засновників Шведського астрономічного товариства, його президент у 1926–1935, член багатьох іноземних наукових товариств.
На його честь названий астероїд 8870 фон Цейпель та кратер на Місяці.
Джерела[ред.]
- И.Г. Колчинский, А.А. Корсунь, М.Р. Родригес (1977). «Цейпель Хуго фон». Астрономы (Биографический справочник) [Астрономи (Біографічний довідник)] (російською). на сайте Астронет. Київ: «Наукова думка».
