Едвард Гуго фон Цейпель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Едвард Гуго фон Цейпель (швед. Edvard Hugo von Zeipel; 8 лютого 1873(18730208) — 8 червня 1959) — шведський астроном.

Наукова біографія[ред.ред. код]

Закінчив Упсальський університет, удосконалював свої знання в Парижі (під керівництвом Анрі Пуанкаре) та в Пулково. З 1904 — доцент Упсальского університету, з 1911 — астроном-спостерігач Упсальского обсерваторії, з 1920 — професор університету. У 1938 вийшов у відставку.

Наукові праці присвячені небесній механіці і зоряній астрономії. Розробляв теорію збуреного руху в застосуванні до періодичних комет і астероїдів. Запропонував новий метод поділу коротко- і довго-періодичних рухів в гамільтонових системах типу систем небесної механіки (метод Цейпеля). Метод ефективно використовується при розрахунках руху природних і штучних небесних тіл. Досліджував закономірності розподілу зірок в кульових скупченнях і розробив метод для визначення відносних мас зірок усередині скупчень. В області астрофізики займався вивченням внутрішньої будови зірок, зоряної фотометрії, вивченням змінних зірок.

Один із засновників Шведського астрономічного товариства, його президент у 1926–1935, член багатьох іноземних наукових товариств.

На його честь названий астероїд 8870 фон Цейпель та кратер на Місяці.

Джерела[ред.ред. код]