Едвард Теллер
| Edward Teller | |
 |
|
| Народився | 15 січня 1908 Будапешт, Австро-Угорщина |
|---|---|
| Помер | 9 вересня 2003 (95 років) Стенфорд, Каліфорнія, США |
| Місце проживання |  США |
| Громадянство | Угорсько-Американське |
| Національність | угорець |
| Галузь наукових інтересів | Фізик-(теоретик)[1] |
| Alma mater | Університет Карлсруе Лейпцизький університет |
| Науковий керівник | Вернер Гайзенберг |
| Відомі учні | Чженьнін Янг Лінкольн Вульфенштейн Маршал Розенблат Чарльз Крічфілд |
| Відомий завдяки: | Ефект Яна-Теллера воднева бомба |
| Нагороди | Премія Харві (1975) |
.jpg)
Е́двард Те́ллер (англ. Edward Teller, угор. Teller Ede) (1908 — 2003) — американський фізик угорського походження, безпосередній керівник робіт зі створення американської водневої бомби.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився 15 січня 1908 року в Будапешті. Навчався у Вищій технічній школі в Карлсруе, в Мюнхенському(уАрнольда Зоммерфельда та Лейпцігскому університетах(у Вернера Гейзенберга. В останньому в 1930 захистив докторську дисертацію. До 1935 працював в Лейпцигу, Геттінгені, Копенгагені, Лондоні. У 1934 отримав Рокфеллерівську стипендію, працював в Н. Бора в Данії. У 1935 емігрував до США. У 1935—1941 був професором фізики університету Джорджа Вашингтона. У 1941, отримавши американське громадянство, увійшов до складу дослідницької групи по створенню атомної бомби (працював в Колумбійському та Чикагському університетах, а також у Лос-Аламосскій лабораторії). У 1946—1952 Теллер — професор Чиказького університету, в 1953—1975 — професор Каліфорнійського університету в Берклі, з 1954 — директор знову організованої Ліверморскої радіаційної лабораторії ім. Лоуренса при Каліфорнійському університеті. Керівник програми зі створення водневої бомби (перше її випробування пройшло на Маршаллових островах 1 листопада 1952). З 1965 по 1958 Теллер був членом генерального консультативного комітету Комісії з атомної енергії США.
Теллер належав до тих американських вчених, які наполягали на необхідності забезпечення пріоритету США у сфері ядерних озброєнь. Він був проти заборони ядерних випробувань у трьох середовищах, виступав за створення більш ефективних і дешевих видів атомної зброї, що вражає ціль з мінімальним випадінням радіоактивних опадів, за розгортання лазерної зброї в космосі.
Крім робіт, пов'язаних з атомним озброєнням, Теллер займався дослідженнями в області квантової механіки, ядерної фізики, спектроскопії багатоатомних молекул, фізичної хімії, фізики космічних променів та елементарних частинок. Спільно з Г. Гамовим в 1936 сформулював правило відбору при β-розпаді, вніс внесок у теорію ядерних взаємодій. Незалежно від інших в 1947 довів існування мезоатомів. Спільно з М. Гольдхабером в 1948 передбачив резонансне розсіювання на ядрах (гігантський резонанс).
У 1962 Теллер був удостоєний премії Е. Фермі «за внесок в хімічну та ядерну фізику, за керівництво дослідженнями в області термоядерного синтезу і за зусилля щодо зміцнення національної безпеки». В 1975 залишив посаду професора Каліфорнійського університету. У 1982 виступив ініціатором проекту стратегічної оборонної ініціативи (СОІ).
Помер 10 вересня 2003 у Стенфорді (США, Каліфорнія).
На його честь названо астероїд 5006 Теллер[2].
Див. також [ред.]
Література [ред.]
Написана Теллером:
- Our Nuclear Future; Facts, Dangers, and Opportunities (1958)
- Basic Concepts of Physics (1960)
- The Legacy of Hiroshima (1962)
- Energy from Heaven and Earth (1979)
- The Pursuit of Simplicity (1980)
- Better a Shield Than a Sword: Perspectives on Defense and Technology (1987)
- Conversations on the Dark Secrets of Physics (1991)
- Memoirs: A Twentieth-Century Journey in Science and Politics (2001)
Книги про Теллера
- William J. Broad, Teller's war: the top-secret story behind the Star Wars deception (Simon & Schuster, 1992).
- Gregg Herken, Brotherhood of the bomb: the tangled lives and loyalties of Robert Oppenheimer, Ernest Lawrence (Henry Holt, 2002).
- Peter Goodchild, Edward Teller: the real Dr. Strangelove (Harvard University Press, 2005).
- Stanley A. Blumberg and Louis G. Panos. Edward Teller : giant of the golden age of physics; a biography (Scribner's, 1990)
- Istvan Hargittai, Judging Edward Teller: a closer look at one of the most influential scientists of the twentieth century (Prometheus, 2010).
Примітки [ред.]
- ↑ «Setting up Project Y: The Idea of Super Bomb» (google book). Critical assembly : a technical history of Los Alamos during the Opppenheimer years, 1943–1945 (вид. 1. publ.). Cambridge u.a.: Cambridge Univ. Press. 1993. ISBN 0-521-44132-3. Процитовано 27 December 2012.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
 |
Це незавершена стаття про вченого. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Едвард Теллер |
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Edward Teller |
Джерела [ред.]
- Теллер Э., Латтер А.Р. Наше ядерное будущее. М., 1958 рос.
- Теллер Э. и др. Физика высоких плотностей энергии. М., 1974 рос.
