Едгар Кодд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едгар Франк "Тед" Кодд
Edgar Frank "Ted" Codd
Едгар Кодд.jpg
Народився 23 серпня 1923(1923-08-23)
Острів Портленд, Англія
Помер 18 квітня 2003(2003-04-18) (79 років)
Острів Вільямс, Флорида, США
Галузь наукових інтересів Комп'ютерні науки
Заклад IBM
Alma mater Університет Мічигану
Відомий завдяки: OLAP
Реляційна модель
Нагороди Премія Тюрінга

Едгар Франк «Тед» Кодд (* 23 серпня 1923 — † 18 квітня 2003) був британським дослідником в галузі інформатики, який, працюючи у IBM, винайшов реляційну модель даних для керування базами даних, теоретичну основу для реляційних баз даних. Він вніс багато чого іншого важливого у комп'ютерні науки, проте реляційна модель, дуже вагома загальна теорія керування даними, залишається його найвизначнішим досягненням.

Біографія[ред.ред. код]

Едгар Франк Кодд народився на острові Портленд в Англії. Після закінчення школи грамоти Пул, він вивчав математику та хімію у коледжі Екзетер у Оксфорді, після чого він служив пілотом у королівських військово-повітряних силах протягом Другої світової. У 1948-ому він переїхав до Нью-Йорку для роботи в IBM математичним програмістом. У 1953-ому після переслідувань сенатором Джозефом МакКарті Кодд переїхав до Оттави, Канада. Десятиліттям пізніше він повернувся до Сполучених Штатів і захистив свою докторську роботу з комп'ютерних наук в університеті Мічигану в Енн Арбор. Через два роки він переїха до Сан-Хосе для того, щоб працювати в дослідницькому центрі IBM, де він продовжував працювати до 1980их. Протягом 1990их його здоров'я погіршилось і він припинив роботу.[1]

Кодд отримав премію Тюрінга у 1981-ому, і у 1994-ому він був прийнятий у члени Асоціації обчислювальної техніки.[2]

Кодд помер через серцеву недостатність вдома на острові Вільямс у Флориді у віці 79 років 18 квітня 2003-ого року.[3]

Робота[ред.ред. код]

У 1960их та 1970их Едгар Кодд працював над своїми теоріями організації даних, написавши наукову працю під назвою «Реляційна модель даних для великих спільних обсягів даних» (англ. "A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks") у 1970-ому, після внутрішньої праці в IBM рік до того.[4] На його розчарування IBM дуже повільно розробляла його пропозиції, аж поки конкуруючі компанії не почали їх реалізовувати.

Спочатку IBM відмовлявся реалізовувати його реляційну модель для того, щоб зберегти доходи від IMS/DB. Тоді Кодд показав клієнтам IBM весь потенціал його моделі, і вони почали тиснути на IBM. Внаслідок цього компанія IBM включила в її проект Future Systems підпроект System R, але задіяла розробників, які не були добре знайомі з ідеями Кодда, та ізолювала цю команду від Кодда[Джерело?]. Як результат, вони не використовували власну мову Кодда Alpha, а створили власну нереляційну SEQUEL. Проте все ж SEQUEL була просто чудовою для перед-реляційних систем, що вона була використана як зразок Ларрі Еллісоном у його базі даних Oracle, яка досягла ринку швидше за SQL/DS — тож через вже пропрієтарний статус оригінальний назви, SEQUEL було перейменовано на SQL.

Едгар Кодд продовжував розробляти і розширювати його реляційну модель, інколи у співпраці з Крісом Дейтом. Одна з нормальних форм, нормальна форма Бойса-Кодда, названа в його честь.

Теорема Кодда, результат перевірений в його конструктивній роботі над реляційною моделлю, прирівнює можливості реляційної алгебри та реляційного числення (яке в свою чергу еквівалентне до логіки першого порядку).

Як реляційна модель ставала популярною на початку 1980их, Кодд почав почав кампанію проти невірного вживання терміну виробниками баз даних, які часто вживали для показності додавали приставку «реляційний» до старих технологій. Як частину цієї кампанії, він опублікував свої 12 правил для визначення, що ж складає реляційну базу даних. Це ускладнило його позицію в IBM, тож він залишив її для створення власної консалтингової компанії разом з Крісом Дейтом та іншими.

Едгар Кодд придумав термін OLAP і написав дванадцять законів аналітичної онлайн-обробки, хоча б вони не були справді прийняті після того, як з'ясувалося, що його офіційна доповідь про це була написана на замовлення виробника програмного забезпечення. Його остання робота, книга під назвою Реляційна модель для керування базами даних, версія 2 (англ. The Relational Model for Database Management, version 2), не була так добре прийнята[Джерело?]. З іншого боку, його розвиток ідей в реляційній моделі для вирішення проблем проектування баз даних в його RM/T, було визнано важливим [Джерело?]. Кодд також зробив внесок в області клітинних автоматів.[5]

У 2004-ому SIGMOD перейменували в його честь їхню найвищу нагороду на Премія SIGMOD Едгара Кодда за інновації.

Див. також[ред.ред. код]

Публікації[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Некролог Едгара Кодда в The Independent
  2. ACM Fellows
  3. Edgar F Codd Passes Away, IBM Research, 2003 Apr 23.
  4. Michael Owens. The Definitive Guide to SQLite, p.47. New York: Apress (Springer-Verlag) 2006. ISBN 978-1-59059-673-9.
  5. Codd, Edgar F. (1968). Cellular Automata. Academic Press, New York. 

Джерела[ред.ред. код]