Едикт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Едикт (лат. edictum — оголошення, від edicere — оголошувати) — нормативний акт. В українській мові аналогом едикту є указ. Має схожість з таким правовим актом, як декрет.

Стародавній Рим[ред.ред. код]

Термін «едикт» виник в римському праві.

У Римській республіці едиктом називалося письмове або усне розпорядження (владна заява) магістрату при вступі на посаду. Едикт містив програму діяльності магістрату і мав обов'язкову силу впродовж терміну його повноважень. Едикти видавали і едили, але особливе значення мали едикти преторів. Фактично основні правові положення преторського едикту повторювались з року в рік і, таким чином, набували загальнормативний характер (постійний едикт).

У період принципату і домінату едикт став видом імператорського закону. Біля II століття н. е. римський юрист Сальвій Юліан склав остаточний текст преторського едикту («вічний едикт»).

Середні віки і Новий час[ред.ред. код]

У ряді монархій Західної Європи Середніх століть і Нового часу едиктом називався один з видів закону — а саме, указ, видаваний монарх ом або Папою і вводить значиму правову норму.

Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.