Едмонтонська єпархія УГКЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едмонтонська єпархія
St Josephat UCC.jpg

Собор св. Йосафата в Едмонтоні

Основна інформація
Країна Канада Канада
Митрополія Вінніпезька митрополія
Епархіяльне управління Едмонтон
Заснована 3 листопада 1957
Катедральный храм Собор св. Йосафата
Сан правлячого архиєрея єпископ
Сайт www.edmontoneparchy.com
Єпископ
Правлячий архиєрей Давид (Мотюк)
з 25 січня 2007

Едмонтонська єпархія (англ. Ukrainian Catholic Eparchy of Edmonton) — єпархія Української Греко-Католицької Церкви, заснована 3 листопада 1957, яка входить у склад Вінніпезької митрополії. З 25 січня 2007 єпарх — Давид Мотюк.

Перший Собор[ред.ред. код]

Перший Собор Едмонтонської єпархії відбувся 30-31 березня 2001 в Культурному центрі парохії св. Василія в Едмонтоні: його скликав і очолив єпископ едмонтонський Лаврентій Гуцуляк. Тип собору — єпархіальний. Напередодні Собору єпископ та клір обмірковували зібрання духовенства та представників парафій з ціллю обговорення спільних питань у зв'язку з розвитком керівництва Едмонтонською єпархією у майбутньому. Постановлено, що Єпархіальний Собор Едмонтонської відбудеться в кінці березня у великопосному часі.

У Соборі брали участь 24 членів духовенства та 190 делегатів з парафій для продискутування спільних справ і турбот. Учасники поділились своїми парафіяльним, родинним та особистим досвідом. Присутні на соборі були владика Михаїл Гринчишин, Марія Войціховська — секретар єпископа Лаврентія, та інші.

Рішення Собору[ред.ред. код]

На Соборі винесено такі рішення:

  • ефективна катехизація дітей у навчанні основ віри;
  • формування бачення молодого покоління Церкви, готової на відповідь викликам сучасного світу в моральних та родинних площинах: у медичній етиці, у проблемах шлюбів та розлучень, особистих стосунків, зловживання наркотиками;
  • велике бажання поглибити знання про рідну Церкву: її історію, Літургію, богослов’я, духовність, традиції, закони та правопорядок;
  • бажання краще пізнати віру й традиції, рівнозначних кращому пізнанню самих себе.

Учасники Собору виявили бажання стати активнішими у повсякденному житті, як на парафіяльному, так і на єпархіальному рівнях. Висловлено велику турботу про священників, дияконів та сестер, які обслуговують вірних, включно з їх успішністю в царині покликань. Церковний спів також уважався важливою справою: особливо необхідність вишколу дяків та покращення хорового й загальнопарафіяльного співу.

Основні проблеми[ред.ред. код]

Соборі зосередився на чотирьох основних проблемах: розлучення і руйнування сім’ї, аборт, алкоголізм та хабарництво. Згадані негативні явища притаманні не лише Україні: папські документи надають важливі духовні настанови щодо цих питань в останньому апостольському листі «На початку нового тисячоліття». Запропоновано теми для обговорення делегатами Едмонтонського Собору: святість, молитва, недільна Євхаристія, Тайна Покаяння, першість Благодаті, служіння й проповідування Божого Слова.

Прямий наслідок Собору — перший крок у єднанні: пожвавлено діалог з іншими на духовні теми, а також стосовно парафіяльних тем поза духовністю; дав краще розуміння віри та візантійського обряду.

Список Єпархів[1][ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів: Каменяр, 1996. – С. 350–351.

Зовнішні посилання[ред.ред. код]