Едмон Демолен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едмон Демолен

Едмо́н Демоле́н (фр. Edmond Demolins; * 1852, Марсель — 1907, Кан) — французький історик, соціолог, педагог, один з ініціаторів нового виховання. Був ідеологом соціального реформізму і класового миру.

Діяльність[ред.ред. код]

Едмон Демолен одним із перших закликав створювати приватні середні школі-інтернати, в яких на першому плані стояли б фізичне виховання і спорт, фізична праця дітей, розвиток іхньої самостійності та ініціативи, енергії, зміцнення волі[1].

У методологічному відношенні він сприяв зміцненню емпіричного базису педагогіки, критикуючи грубий позитивізм за поверховий аналіз фактів і схильність до необґрунтованих уазагальнень. Демолен вимагав точної кількісної характеристики фактів, вдосконалив метод вивчення і узагальнення передового досвіду.

Демолен намагався викликати в молоді інтерес до до підприємницької та колонізаторської діяльності й підготувати її до неї. У 1899 році він створив школу де Рош, що стала одним із центрів нового виховання.

Найважливішими засадами діяльності школи Демолена були:

  • побудова навчального процесу на основі трудового принципу;
  • розширення змісту освіти за рахунок природничих наук;
  • активне використання дослідницьких методів навчання;
  • приділення великої уваги роботам по впорядкуванню навколишнього середовища, культурі дозвілля, спорту;
  • створення самоврядування за типом буржуазного парламенту.

Вибрані праці[ред.ред. код]

  • «Нове виховання» (1900)
  • «Аристократична раса» (1907)

Джерела[ред.ред. код]

  • Константинов Н. А., Медынский Е. Н., Шабаева М. Ф. История педагогики. — М., 1982.
  • Edmond Demolins: L’Education nouvelle. L’École des Roches. Paris. o.J.
  • Edmond Demolins: A quoi tient la supériorité des Anglo-Saxons?. Paris 1897

Примітки[ред.ред. код]

  1. Коваленко Є.І. Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: навч. посібник. — К.: ЦНЛ, 2006. — 664 с.