Едмунд Тюдор
| Едмунд Тюдор | |
|---|---|
| Граф | |
 |
|
| Едмунд Тюдор, 1-й граф Річмонд. | |
| Дата народження | близько 1430 |
| Мач Хедем, Хартфордшир або Хедем, Бедфордшир, Англія | |
| Дата смерті | 1 листопада 1456 |
| Кармартен, Уельс | |
| Місце поховання | Сент-Дейвідс, Уельс, Великобританія |
| Попередник | Джон Ланкастерський, герцог Бедфорд |
| Діти | Генрі Тюдор |
| Наступник | Генрі Тюдор (титул конфіскований в 1461 році) |
| Дружина | Маргарита Бофорт |
| Династія | Валуа, Ланкастери, Тюдори |
| Батько | Оуен Тюдор |
| Мати | Катерина Валуа |
 |
|
1-й граф Рі́чмонд Е́дмунд Тюдо́р (англ. 1st Earl of Richmond Edmund Tudor ; також відомий як Едмунд з Хедема, англ. Edmund of Hadham; близько 1430 — 1 листопада 1456) — незаконно народжений син уельського землевласника Оуена Тюдора і французької принцеси Катерини Валуа; єдиноутробний брат короля Англії Генріха VI, старший брат валлійського воєначальника Джаспера Тюдора, батько короля Англії Генріха VII.
Від дрібного валлійського дворянства до англійського графа: Едмунд Тюдор отримав титул графа Річмонда від свого зведеного брата короля Генріха VI.
Зміст |
Дитинство і юність [ред.]
Народився в палаці Мач Хедем в графстві Гартфордшир або в місті Хедем в графстві Бедфордшир[1]. У 1436 році мати Едмунда віддалилася в Бермондсейськоє абатство, де померла рік потому. До березня 1442 року Едмунд і його брат Джаспер виховувалися настоятелькою Баркингського абатства Катериною де ла Поль (сестрою Уїльяма де ла Поля, 1-го герцога Саффолка — фаворита Генріха VI), потім поступили в свиту Генріха. 15 грудня 1449 року Едмунд подався в лицарі. У 1452 році брати були визнані Генріхом членами королівської сім'ї. 5 січня 1453 року Едмунд і Джаспер (титули графа Річмонда і графа Пембрука, що отримали, відповідно) принесли в Тауер королю інвеституру за свої володіння. 20 січня обидва були представлені парламенту, завдяки чому увійшли до складу англійської знаті.
Одруження на Маргариті Бофорт [ред.]
В 1452 році леді Маргарита Бофорт, дев'ятирічна дочка Джона Бофорта, 1-го графа Сомерсета, була покликана до двору Генріха VI, що доводився їй троюрідним братом. 1 листопада 1455 року дванадцятирічна Маргарита була видана заміж за Едмунда. Наступного року вона завагітніла майбутнім королем Англії Генріхом VII.[1]
Полонення і смерть [ред.]
Влітку 1456 року Едмунд Тюдор, що брав участь у війні Червоної і Білої троянд на стороні Ланкастерів, був захоплений в полон прибічником Йорков Вільямом Гербертом, 1-м графом Пембруком, і поміщений у замок Кармартен в Південному Уельсі. 3 листопада 1456 року Едмунд помер від бубонної чуми і був похований при францисканському монастирі Кармартена. Валлійський поет Льюіс Глін Коті створив елегію на його смерть.
Єдиний син Едмунда, Генрі — майбутній Генріх VII, засновник англійської королівської династії Тюдорів, народився в Пембрукському замку майже через три місяці після смерті батька.
У 1539 році останки Едмунда були перезаховані в соборі Св. Давида в Сент-Дейвідсі.[2].
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Гриффитс, Ральф А.; Томас, Роджер. Становление династии Тюдоров (Серия: Исторические силуэты) / пер. с англ. Н. А. Константиновой. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — 320 с. — ISBN 5-222-00062-1.
