Едуард Війральт
Едуард Війральт (20 березня 1898, Санкт-Петербург – 8 січня 1954, Париж) — естонський художник[1].
Едуард Війральт народився поблизу Санкт-Петербурга у родині естонців, які працювали за наймом у російському помісті. 1909 року родина повернулася до Естонії й мешкала у Таллінні, де Едуард відвідував Талліннську школу образотворчого мистецтва й ремесла. З 1919 Війральт продовжив навчання школі Паллас у Тарту в Антона Штаркопфа. Свої перші дереворити й ліногравюри він виконав ще у 1916. У 1922–1923 Війральт навчався в Дрезденській академії мистецтв під керівництвом професора Селмара Вернера і повернувся в Татру у 1923. У цей період він займався здебільшого ілюструванням книг.
З 1925 по 1939 Війральт мешкав у Парижі, потім деякий час провів у Естонії, а з 1946 знову в Парижі, де й помер у віці 55 років, і був похований на цвинтарі Пер-Лашез.
Саме в Парижі Війральт створив свої найвідоміші роботи: "Пекло" (1930–1932), "Кабаре" (1931), "Проповідник" (1932), "Голови негрів" (1933) та "Клод" (1936).
Посилання [ред.]
Бібліографія [ред.]
Kangilaski, O. (1959). Eduard Wiiralt (Estonian). Tallinn: Eesti Riiklik Kirjastus. с. 136.
