Едуард IV
| Едвард IV | |
|---|---|
| "З ласки Божої, король Англії й Франції та лорд Ірландії" [1] | |
| Правління | Перше правління 4 березня, 1461 - 31 жовтня, 1470 Друге правління 11 квітня, 1471 - 9 квітня, 1483 |
| Коронація | 28 червня, 1461 |
| Імена | Edward of York (Едвард Йоркський) |
| Дата народження | 28 квітня, 1442 |
| Руан, Нормандія, Франція | |
| Дата смерті | 9 квітня, 1483 |
| Вестмінстер, Англія | |
| Місце поховання | Каплиця святого Георга, Віндзорський замок, Англія |
| Попередник | Перше правління Генріх VI Друге правління Генріх VI |
| Діти | Законно Єлизавета Йоркська Марія Йоркська Сесілія Йоркська Едуард V Марґарет Йоркська Річард Шрусбері, 1й Герцог Йоркський Анна Йоркська, Графиня Суррейська Катерина Йоркська Георг Плантагенет, Герцог Бедфордський Бріджет Йоркська Незаконно Едуард Віґмор Єлизавета Плантагенет Артур Плантагенет Ґрейс Плантагенет Марія Плантагенет Перкін Ворбек |
| Наступник | Перше правління Генріх VI Друге правління Едуард V |
| Дружина | Єлизавета Вудвіль |
| Династія | Йорки |
| Батько | Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський |
| Мати | Сесілія Невіл |
Едуард IV ( *28 квітня 1442 - 9 квітня 1483) - перший король Англії (1461-1470, 1471-1483) з династії Йорків.
Зміст |
Коротка біографія [ред.]
Старший син Річарда, герцога Йоркського й Сесилії Невілл, брат Річарда III. Після смерті батька у 1460 році успадкував його титули графа Кембріджа, Марча й Ольстера та герцога Йоркського, очолив партію Білої троянди. У 1461 році у віці вісімнадцяти років здійнявся на англійський трон за підтримки Річарда Невілла, графа Воріка. Того ж року йоркісти здобули перемоги під Мортімерс Кросс та під Таутоном. В результаті останньої основні сили ланкастерців були розбиті, а король Генріх VI і королева Маргарита втекли з країни (король невдовзі був упійманий та ув'язнений у Тауері).
Активні бойові дії відновились 1470 році, коли граф Ворік («Творець королів») і герцог Кларенс (молодший брат Едуарда IV), що перейшли на бік ланкастерців, повернули на престол Генріха VI. Едуард IV з іншим своїм братом герцогом Глостером втекли до Бургундії, звідки повернулись у 1471 році. Герцог Кларенс знову перейшов на бік брата — і йоркісти здобули перемоги під Барнетом і Тьюксбері. У першій з цих битв було вбито графа Воріка, в іншій загинув принц Едуард — єдиний син Генріха VI, — що разом зі смертю (вірогідно, убивством) самого Генріха VI, яка сталась того ж року в Тауері, стало завершенням ланкастерської династії на англійському престолі.
Едуард IV мирно царював аж о своєї смерті, що настала несподівано для всіх, 9 квітня 1483 року, коли королем на короткий час став його син Едуард V.
Родина [ред.]
Був одружений з Єлизаветою Вудвіл (1437—1492). Діти:
- Єлизавета (1466—1503), замужем за королем Англії Генріхом VII;
- Марія (1467—1482);
- Сесілія (1469—1507);
- Едуард V (1470—1483?), король Англії;
- Річард (1473—1483?);
- Анна (1475—1511);
- Катерина (1479—1527);
- Бриджит (1480—1517).
Король був палким прихильником жіночої статі й, окрім офіційної дружини, був таємно заручений ще з однією чи кількома жінками, що у подальшому дозволило королівській раді проголосити його сина Едуарда V незаконнонародженим та разом з іншим його сином ув'язнити в Тауері.
Фамільне Дерево [ред.]
| Едмунд Ленґлі, 1й Герцог Йоркський |
|
Ізабела Кастильська |
|
Роджер Мортімер, 4й Граф Марч |
|
Елеонора Голланд |
|
Джон Невіл |
|
Мод Персі |
|
Джон Ґонт, 1й Герцог Ланкастерський |
|
Катерина Свінфорд | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Річард Конісбург, 3й Граф Кембрідж |
|
|
|
|
|
Анна Мортімер |
|
|
|
|
|
Ральф Невіл, 1й Граф Вестморленд |
|
|
|
|
|
Жанна Б'юфорт, Графиня Вестморленд |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сесілія Невіл |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Едвард IV |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Література [ред.]
- Ashley, Mike (2002). British Kings & Queens. Carroll & Graf. ISBN 0-7867-1104-3. стор. 211—217
- Cokayne, G.E. (2000). The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom, Extant, Extinct or Dormant. Alan Sutton. стор. 909
Посилання [ред.]
- Style of the British sovereign - English Wikipedia(англ.)
- Edward IV of England - English Wikipedia(англ.)
|
|||||||||||||||||
