Едуард VIII (король Великої Британії)

Едвард VIII
"З Ласки Божої, Великої Британії, Ірландії й Британських Заморських Володінь Король, Захисник Віри, Імператор Індії" [1]
Правління	20 січня, 1936 — 12 грудня, 1936
Імена	Edward Albert Christian George Andrew Patrick David (Едвард Альберт Крістіан Джордж Ендрю Патрік Девід)
Титули	Герцог Віндзор
Хрещення	16 липня, 1894
Дата народження	23 червня 1894(1894-06-23)
	Вайт Лодж, Ричмонд, Суррей, Англія
Дата смерті	28 травня 1972(1972-05-28) (77 років)
	Париж, Франція
Місце поховання	Фроґмор, Беркшир, Англія
Попередник	Георг V
Наступник	Георг VI
Дружина	(після зречення від престолу) Волліс Ворфілд (також Волліс Спенсер та Волліс Сімпсон)
Династія	Віндзори
Батько	Георг V
Мати	Мері Текська

Едуард VIII (англ. Edward Albert Christian George Andrew Patrick David, 23 червня 1894 — 28 травня 1972) — король Сполученого Королівства та Британських домініонів, імператор Індії в період з 20 січня 1936 року до 11 грудня 1936 року. Зрікся королівського престолу й по тому носив титул герцога Віндзорського.

Військові звання

• Британський фельдмаршал;
• Адмірал британського флоту;
• Маршал Королівських ВПС;

Відречення

Акт про відречення Едуарда VIII, підписаний королем і трьома свідками — його братами Альбертом (Георгом VI), Генрі та Георгом Кентським

16 листопада 1936 року Стенлі Болдвін заявив, що перед королем є три альтернативи:

• 1) відмовитися від ідеї шлюбу;
• 2) одружитися з Уолліс проти волі міністрів, що призведе до відставки уряду, дострокових виборів і конституційної кризи в Британії і у всіх домініонах, крім ірландського, причому основним приводом слухань в новому парламенті стане особисте життя короля;
• 3) відректися від престолу.

Не бажаючи державі кризи і можливого розпаду, і твердо бажаючи одружитися з коханою жінкою, Едуард вибрав останній варіант. Був підготовлений закон про порядок відречення, указ про введення котрого в дію Едуард підписав 10 грудня 1936 року в своєму замку, форті Бельведер, за присутності 3 братів: герцога Альберта Георга Йоркського, герцога Генрі Глостерського та герцога Георга Кентського. Наступного дня він дав формальну згоду (Royal assent) на обнародування акту у всіх домініонах Співдружності, крім Ірландії, котра не побажала з такого випадку скликати парламент і лише 12 грудня підтвердила це рішення; таким чином, протягом 24 годин у Великобританії та Ірландії були різні королі.

В ніч на 11 грудня колишній король виступив на радіо з такою промовою: «Я знайшов неможливим нести тяжкий тягар відповідальності і виконувати обов'язки короля без допомоги і підтримки жінки, котру я кохаю».

Герб герцога Виндзорського

Безпосередньо потім, 11 грудня 1936 року, наступний в порядку наслідування герцог Альберт Георг Йоркський автоматично став королем Великобританії як Георг VI, а дочка його, принцеса Єлизавета, нині діюча королева, стала наслідницею престолу. Георг VI коронувався в травні 1937 року, в той самий день, коли збирався коронуватися його брат.