Еділ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Еділ (лат. aedilis від лат. aedes — храм) — посадовець в Стародавньому Римі, що відав суспільними іграми, наглядом за будівництвом і обладнанням храмів.

Інститут еділів з'явився в 494 до н. е., спочатку — як нижчий римський магістрат з плебеїв. Плебейські еділи виконували роль помічників трибунів. Згодом еділи поділялися на плебейські і патриціанські, або курульні, а в пізній період заняття цієї посади вже практично не регламентувалося походженням.

Курульні еділи, що влаштовували за свій рахунок Мегалезійські і Римські ігри, носили тогу з пурпурною облямівкою і мали інші знаки пошани, зокрема, курульне крісло і маски предків. Плебейські еділи влаштовували Плебейські ігри і свята на честь Церери і Флори.

Август розділив обов'язки еділів між преторами і префектами Рима. Після цього в імперії до III століття як і раніше призначалося по шість еділів, потім ця посада була скасована.

Посилання[ред.ред. код]

Jona Lendering:Еділ на Livius.org (англ.)