Еділ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Еділ (лат. aedilis від лат. aedes — храм) — посадовець у Стародавньому Римі, що відав суспільними іграми, наглядом за будівництвом і обладнанням храмів.

Інститут еділів з'явився в 494 до н. е., спочатку — як нижчий римський магістрат із плебеїв. Плебейські еділи виконували роль помічників трибунів. Згодом еділи поділялися на плебейські й патриціанські, або курульні, а в пізній період заняття цієї посади вже практично не регламентувалося походженням.

Курульні еділи, що влаштовували за свій рахунок Мегалезійські і Римські ігри, носили тогу з пурпурною облямівкою й мали інші знаки пошани, зокрема, курульне крісло й маски предків. Плебейські еділи влаштовували Плебейські ігри та свята на честь Церери і Флори.

Август розподілив обов'язки еділів між преторами й префектами Рима. Після нього в імперії, як і раніше, призначалося по шість еділів (до III століття), потім цю посаду було скасовано.

Посилання[ред.ред. код]

Jona Lendering:Еділ на Livius.org (англ.)