Ежен д'Альбер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ежен д'Альбер

Ежен Д´Альбер (фр. Eugène Francis Charles d'Albert; 10 квітня 18643 березня 1932) — німецький піаніст і композитор.

Син французького музиканта, який працював у Великобританії. Отримав початкову музичну освіту у свого батька. Ще дитиною виступив як піаніст, а в 1880 Ганс Ріхтер узяв його з собою у Відень, де і керував його подальшою музичною освітою. Ріхтер рекомендував д'Альбера Ференцу Лісту, у якого молодий чоловік навчався більше року, на чому його музична освіта була закінчена.

У 1882 році д'Альбер здійснив свою першу артистичну подорож до Німеччини, Австрії і Російської імперії, і в тому ж році великий герцог Веймарський призначив його своїм придворним піаністом. З тих пір він щорічно відновлював свої артистичні поїздки по Німеччині, Франції, Італії і Голландії, а в літні місяці Ежен д'Альбер жив в Ейзенахе. Викладав (у тому числі в Берлінській вищій школі музики), серед найвідоміших учнів - Вільгельм Бакхауз і Альфред Хен.

Серед творів д'Альбера найбільш відомі опера "Долина" (нім. Tiefland), два фортепіанні концерти та інші п'єси для фортепіано, струнний квартет, пісні.

Був одружений шість разів, у тому числі в 1892-1895 роках на знаменитій піаністці Тересі Карреньо. Помер 3 березня 1932 в Ризі.

Джерела[ред.ред. код]

Альберт, Эжен // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб.: 1890—1907.